UProLa

Неокріпші думки

Ще дещо про нашу технічну освіту

with 12 comments

Оке, активних читачів у мене всього лиш двоє, тому фактично пост для них. Хочеться, щоб вийшла така собі імпровізована конференція на кілька коментарів з висловленням обгрунтованих (обдуманих і не флудерастських) думок. Дяку.

Чому матан вчиться ПЕРЕД теорією ймовірності

Власне, чому? У мене є така гіпотеза – більшість розділів теорії ймовірності використовують багато формул, рівнянь та інтегралів, і методи розв”язання таких рівнянь не входять до курсу теор.ймову. Тому вони і виділені у окремий курс “матан”, благо ці ж методи використовуються також в кількох інших дисциплінах. Отже, студент спочатку повинен вивчити “матан” і тільки потім, на базі матану, починати вчити ТІМС. Іншими словами, для вивчення ТІМС необхдно мати прокачаний скіл “Матан” 10-го рівня (чи якогось іншого, не важливо).

Це здається логічним окрім одної речі. Мотивація. Чи є у студента мотивація вчити матан перед ТІМСом?

Мотивація

Проаналізувавши, я дійшов до висновку, що мотивація можу бути внутрішньою (у тебе самого виникає бажання вчити предмет, оскільки він цікавий і підкреслює твої власні погляди) і зовнішньою (треба вчити, батьки так сказали; треба вчити, я сам собі так сказав; треба вчити, щоб мати стипендію;треба вчити, бо екзамен на носі;треба вчити, щоб мати хороші оцінки, щоб не вигнали, щоб було, щоб….;). Відповідно, всі люди різні, але у переважної більшості (навіть у мене) зовнішня мотивація переважає над внутрішньою, а інколи внутрішньої ВЗАГАЛІ нема! Причому останнє трапляється занадто часто (по власним спостереженням).

З іншої сторони, внутрішня мотивація НАБАГАТО (разів в 10 по деяким емпіричним спостереженням) ефективніша за зовнішню, тобто мінімальна внутрішня мотивація збільшує ККД навчання на досить помітну величину. Крім того, після певної межі внутрішня мотивація може спричинити лавину мотивацій на інші предмети. Короче, має тільки плюси.

Так при чому тут матан і ТІМС?

А ось при чому

Якби перед тим, як вчити нас матану нам пояснили на хороших прикладах, що без матану ми потім не зможемо зрозуміти ТІМС (тобто, надати короткий екскурс в теорію імовірності, але не півлекції на початку року, а систематично упродовж), у певного відсотку людей (маю таку думку, що не менше 30% для середньої групи) з”явилась би мінімальна мотивація вчити матан. А коли настав би предмет ТІМС – то на протязі курсу студенти отримали би купу дежавю, і я впевнений, що за рахунок цього ефективність навчання в цілому зросла би на порядок.

Матан і ТІМС – це скоріше надуманий приклад, насправді таку технологію можна примінити до будь-яких двох однонаправлено-залежних предметів. Наприклад, ми вивчали предмет Основи Системної Інженерії (де розглядали всякі двигуни, датчики, поци), а потім вчили предмет Теорія Автоматичного Управління. Особисто я зрозумів тоді, навіщо нам давали предмет ОСІ і пошкодував, що приділив йому нуль уваги. Мало того, предмет ТАУ настільки простий, що його можна було давати одразу ж після матана і фізики (ну, я це образно кажу, у мене такі відчуття були. насправді ТАУ треба вчити після ОСІ, інакше наступить хаос в навчанні, чисто педагогічний висновок).

Власне, тут з”являється такий елемент пізнання як “запізнення”

Ах ось воно що…

Зараз, в другому семестрі третього курсу я починаю розуміти важливість предметів першого і другого курсу. Вірніше, тільки зараз починаю розуміти, як я протупив, що їх не учив. Тому пробую наздогнати упущене власними силами. Починаю вчити матан, філософію, асм, деякі технічні дисципліни, іноземні мови(!). І починаю їх вчити тільки тому, що зрозумів, НАВІЩО вони мені потрібні. І вчиться зараз легко, оскільки є розуміння і мотивація цих своїх дій.

Внутрішня мотивація з”явилась, проте з сильним запізненням. Тому її ефективність уже можна ставити під сумнів. Якби запізнення не було – то більше би студентів виходило спеціалістами, як в минулі часи.

Проблеми

Вирішення проблеми запізнення мотивації я не бачу )))) Точніше, вирішення торкається усіх сфер: системи освіти, системи викладання, системи навчання в школі і відповідно світогляду студентів та прєподів. І пояснити прєподу, що перед викладанням лекції по Фур”є перетворенням необхідно спершу пояснити яку роль вони відіграються у побудові спектру, яку роль відіграє спектр при аналізі сигналів, яку роль відіграє аналіз сигналів в системах передачі і яку роль відіграють системи передачі у житті – справа не з найлегших. Як правило прєподи вузько дисциплінуються в кілька предметів і рідко виходять за їхні рамки.

Висновок

Я би не сказав що запізнення в мотивації є чимось новим у педагогіці (наприклад, курс асемблеру у нас повторюється уже другий раз, з переривом у рік і добре що за цей рік я встиг отримати внутрішню мотивацію), але на мою думку йому приділяється дуже мало уваги. Разом з тим, ефект “майбутнього дежавю” може зіграти вирішальну роль у розумінні будь-яких процесів, тому годиться для розгляду не тільки для навчання у вузі, але й при написанні книжок, поясненні речей іншій людині, …

Образно кажучи, система освіти прогниває з самих основ, тому введення навчання по схемі “майбутнє дежавю” буде зовсім неефективним, якщо буде проводитись тільки на окремому курсі або коремій ланці вищої освіти. Чим більше людей це зрозуміє, тим більше шансів що майбутні покоління будуть більш кваліфіковані при тих же затратах на навчання.

Дяку ще раз.

Written by danbst

Березень 20, 2010 at 00:32

Оприлюднено в Пости

Відповідей: 12

Subscribe to comments with RSS.

  1. Знаєш, я раз хотів намалювати технологічне дерево у стилі цивілізації, в пошуках подібної внутрішньої мотивації. Тільки чомусь все закінчилось на тому, що я почав вишукувати піктограми для кожного предмету. Треба було робити текстом…

    bunyk

    Березень 20, 2010 at 07:19

    • Якщо є бажання, можна ще раз приступити за таке дерево ))

      Зробити спершу якесь простеньке і загальне, а потім деталізувати окремі зв”язки. А піктограмки – хз, будем вчитись малювати )) але після того, як буде готове дерево (замість піктограмок – скорочення, типу ТЙ, МПДО, ПРЗДСУ і тп)

      danbst

      Березень 20, 2010 at 10:35

  2. Я бы еще добавил. Для внутренней мотивации нужен реальный, настоящий и живой пример. Я помню, как меня впечатлил музей в КПИ. Там где турбина двигателя стояла, чтобы можно было пощупать. Там где эти луноходы были — первые, совсем смешные штуки. Это невероятно вдохновляет — больше, чем простой теоретический пример. Надо практику давать не на третьем курсе “просто так”, а каждый год, начиная с первого. Интерес должен быть подкреплен примером и желанием создавать свое, или, по крайней мере, учиться, чтобы создавать свое.

    Александр

    Березень 20, 2010 at 14:19

    • Справді, правильно. Практика була б умісною завжди. Пощупати руками, покрутити ручки…

      Але ж був у нас предмет ОСІ – де ми запускали різноманітні двигуни. Спочатку нам здавалось це надзвичайно цікавим, але виявилось, що датчики і двигуни – це нудно. Тому тут знову палка з двома кінцями.

      danbst

      Березень 20, 2010 at 17:33

  3. Та педагогіка, як і штучний інтелект – наука що ще не досягла повного результату.

    Взагалі питання підтримки мотивації, та уваги під час навчання (цікавість це напевне щось середнє між цими поняттями) – складна штука.

    Ось ми, як студенти третього курсу, маємо вже з 13 рік відчувати вплив такої науки як педагогіка…

    Ми мали б вже виявити всі методи викладачів, які вони застосовують щоб вчити нас добре. Та і методи тих студентів що вчаться добре, які вони застосовують щоб вчитись добре. Вибачте за потік свідомості.

    Але де там… Я навіть не можу підтримувати тривалу цікавість в самоосвіті…

    Ти згадав навчання нейромережі. Може це пов’язане зі згасанням збудження… Тримати збудження важче ніж час від часу його генерувати…

    Є правда амфетаміни, але якось хочеться вчитись керувати своєю нейромережею самостійно, нє?

    bunyk

    Березень 20, 2010 at 18:50

    • >>>Ти згадав навчання нейромережі. Може це пов’язане зі згасанням збудження… Тримати збудження важче ніж час від часу його генерувати…

      Ну, про нейромережі ще треба посперечатись, але правда, посітйно мати мотивацію неможливо. Проте імпульси мотивації + тяжка праця (читай навчання) це ефективніше ніж просто тяжка праця ))

      >>>Є правда амфетаміни, але якось хочеться вчитись керувати своєю нейромережею самостійно, нє?

      У тебе однозначно депресняк =) Лікуйся

      >>>Та і методи тих студентів що вчаться добре, які вони застосовують щоб вчитись добре.
      У мене в кімнаті живе чувак, який отримує повищену стипендію. У нього всі 5. Знаєш як він це зробив? Весь вільний час вчиться. Приходить, вмиється і сідає вчитись. П”ятниця, субота, неділя – вчиться. Дівчина запрошує на ДР 18-річчя – він каже, що тільки на 2 годинки, бо йому треба вчитися. Любов до навчання, бажання бути найрозумнішим керують ним. Ось така ось сильна внутрішня (ее… мабуть) мотивація.

      danbst

      Березень 20, 2010 at 20:01

      • Вот и пример, что учиться при текущей системе образования , с настоящими педагогами — можно, не выдумывая всяких для себя мотиваций, глубоко не анализируя и не критикуя всё это🙂

        Александр

        Березень 21, 2010 at 09:55

        • Ги ) можливо, але водночас і неможливо. Він один (ну, можливо таких половина 1 групи потоку). А як же інші? навіщо тоді їх вчити?

          danbst

          Березень 21, 2010 at 12:45

  4. До речі, згадав “Бійцівський клуб”, і сцену зі студентом…

    bunyk

    Березень 20, 2010 at 18:55

    • Але це вже зовнішня мотивація.

      bunyk

      Березень 20, 2010 at 19:01

      • Угу, щоправда, вона потім мабуть плавно переросла у внутрішню )))

        danbst

        Березень 20, 2010 at 19:54

  5. Хех… прикро, що коли я вчився в КПІ не можна було ось так спілкуватися на журналах і блогах… Були лише фідошні емейл розсилки, але я страшно “тупив” не цікавлячись ними… Зараз у мене є велика внутрішня… туга за тим, що я не засвоїв краще: теорію ймовірностей, тригонометрію, звісно вища математика… ееех мотивація… Думаю для 20-річної дитини з переферії цивілізації тусовка, дівчата в коротких спідницях, вино… ось що мотивувало.

    Cтаніслав

    Квітень 20, 2010 at 07:31


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: