UProLa

Неокріпші думки

Труднощі перекладу

with 4 comments

Знаєте, зі мною часто буває така фігня. Хтось говорить мені певну інформацію, а я зустрічаю його сміхом, оскільки вважаю, що маю цілком сформовану думку про дану річ. Через деякий час інший мені говорить цю ж інформацію, я вже просто мовчу – я вже все сказав. І коли це трапляється втретє, ось тоді починаю задумуватись і тверезо оцінювати свої уявлення. Ось так і сталось з творчістю одного персидського письменника Омара Хайяма.

Вперше про нього почув на зарубіжній літературі в школі, і вчителька мені нам прямо сказала, що Хайям був жосткий алкоголік, писав в основному про вино і хороше життя. Крім того, я не любив всякі хайку та інші короткі вірші – не люблю ломати собі мізки, щоб взнати – що ж автор хотів сказати. Згодом, через кілька років прочитав одну езотеричну книжку, яка загалом дуже сподобалась і Хайям був в ній одним з позитивних героїв (стверджувалось навіть, що саме Хайям придумав диференціальне та інтегральне числення, просто Ньютон привласнив його собі через 600 років Оо). Втретє – коли читав “Графоманію”

Арабське письмо

Ось як виглядє ім’я Хайяма на персидському (хм, персидський не арабський!)
у шрифті TimesNewRoman – غیاث الدین ابو الفتح عمر بن ابراهیم خیام نیشابوری
у шрифті Traditional Arabic – غیاث الدین ابو الفتح عمر بن ابراهیم خیام نیشابوری
Навіщо це вам? Та просто зараз будемо “дилетантськи” досліджувати цей вид письма, все ж таки хочеться докопатися – хто правий!

Аргументи Інгвара

Омар Хайам. «Рубайат». Пятьдесят пятое четверостишие.

Твои дары, о жизнь, — унынье и туга;
Хмельная чаша лишь одна нам дорога.
Вино ведь — мира кровь, а мир — наш кровопийца,
Так как же нам не пить кровь кровного врага?

Правда, красиво? Перевел О. Румер. Так бы я и жил в неведении, если бы не прочел перевод этого же четверостишия, сделанный Фитщцджеральдом.

Лоза потрясла душу; если же она и
Сущность мою задеть смогла — пусть суфий торжествует; из
Металла сущности моей можно сделать
Ключ, который откроет дверь, без которой он рыдает.

Разительное отличие по смыслу. Вот, как переводит это же место Идрис Шах:

Когда первопричина мне жизнь дала,
Я получил первый урок любви.
Тогда из части сердца моего
Создали Ключ к Хранилищу Жемчужин мистического знания

.

(від мене – знайшов в інеті укр. переклад даного рубая, Василь Мисик)

Шукав поради я у зошитах сторіч –
I скорбний друг мені таку промовив річ:
«Щасливий тільки той, з ким поруч мила, схожа
На місяць-білозір у довгу-довгу ніч!»

Аналіз

Інгвар так будує свій ланцюжок думки: оскільки в арабському письмі не записуються голосні, то одне і те ж написане слово може відповідати кільком різним за змістом словам. Справжній зміст слова випливає тільки з контектсу. В даному випадку, який контекст перекладач бачив, у тому і перекладав. Ну і висновок – Хайям писав геніальні вірші, просто не всі зможуть їх прочитати правильно.

Я також ледь не зробив такий висновок, коли згадав – а все ж таки треба глянути персидський варіант даного вірша!

Тут і почались проблеми. Проблема не в тому, що я персидський не знаю (гугл мені в допомогу), проблема в тому, що у персидських варіантів НЕМАЄ НОМЕРІВ!

http://gagesh.com/admin/kteb/honrawe/farsi/klasik/Omer%20Xeyam.pdf, 55 вірш

اجرام که ساکنان این ایوانند
اسباب تردد خردمندانند
هان تاسر رشته خرد گم نکنی
کانان که مدبرند سرگردانند

Гугл знайшов великий зміст:

Объекты, которые жители Ayvannd
Движение игрушки мужчин о взаимопонимании
Хан TASR длинных строк не теряют
Канан Mdbrnd Srgrdannd

Перший висновок, який можна зробити – не варто довіряти номерам рубайя. Нехай перекладачі і проробили певні дослідження, проте жоден з них навіть не намагався зпівставити свій переклад з іншими, адже це було неможливо – те що вважається кількома перекладами одного вірша є насправді перекладами кількох різних віршів.

Спроба пера. Аналіз 55 вірша в персидському варіанті

Перекладемо за допомогою словника перший рядок вірша. Розіб’ємо на слова (не забуваєм, справа наліво!):

Оригінал Гугл Словник Коментарій Звучить як
اجرام Об’єкти Множина від [джерм]. جرم [джерм] – тіло, маса.
Множина від [джорм] جرم – злочин, вина, гріх
Без двух останніх букв читається як [аджр] – нагорода, платити, карати, мститись [äджрам]
که [гугл не зміг] солома дієслово کشسن [кастäн] “зменшувати, зменшуватися, віднімати” в тепер. часі [ках]
ساکنان жителі жителі (на жаль не знайшов в словнику, сторінок немає)   підозрюю, що [сакнан]
این цей цей, ця, він, вона … این که перекладається як “те, що …” (див. “солома”) [ін]
ایوانند [не переклав] не знайшов, проте є ایوان – палац, тераса,
навіс, виступ будинку з вікнами
якщо вставити прогалики між буквами і розбити лігатури,
то получиться ا ی و ا ن ن د – тепер зрозуміло, що це слово “ایوان” + суфікс ند (думаю, додано для рифми)
[ейвананд]

ууухххх! Нічогенька така робота шукати по словнику закорючки! А лігатур стільки, що просто диву даєшся як ці араби можуть розуміти рукописне письмо!

А тепер зберемо все до купки: “тіло-солома жителів цих на терасі…”, “гріховна солома жителів цього палацу…”, “вина тих, що живуть у палаці…”, “маса зменшується цих жителів палацу…”, and so on. Якби у мене було купа вільного часу, міг доперекладати чотиривірш до кінця і з допомогою пітона згенерувати всі можливі варіанти розгортання подій. Потім пройтись очима, побачити зміст, вибрати що мені сподобається – і вуаля, я переклав Омара Хайяма, і мій переклад знову буде відрізнятись від усіх існуючих.

Далі – більше

Коли я вже майже переклав перший рядок (!) виявилось, що даний віршик був не 55 рубайєм. Ось власне він, з коментами:

Dashti, quatrain 7

ajraam ke saakenaan-e in ayvaanand
asbaab-e taraddod-e kheradmandaanand
haan taa sar-e reshte-ye kherad gom nakoni
kaanaan ke modabberand sar gardaanand

The heavenly spheres which in this domain reside,
Have bewildered the wise, thinking far and wide;
Behold and don’t lose the trail of wisdom,
For the price of wisdom is to reel to every side.
Aminrazavi, 188

Хм, досить логічно – “небесні тіла, які в цій домівці гніздяться…”. Забув дописати, в словнику вказувалось, що якщо слово اجرام вживається разом з прикметником سماوی, то і виходить словосполучення “небесні тіла, світила”. Проте у віршику такого не зустрів я, думаю перекладач доповнив Хайяма, додав свій зміст у рядок. Згоден, стало красивіше ніж моє “провини, що в даній оселі дивуть…”.

Аргументи вчительки по зарубіжній

Хайям багато писав про вино, мабуть він був алкоголіком. Почитайте побільше його віршів:

             Нельзя растить в сердце росток печали,
             Надо безотрывно читать книгу наслаждений.
             Нужно пить вино и потакать желаниям сердца,
             Ведь неизвестно, сколько времени дано нам побыть на свете.
			 
Як жалко, що мені, прихильнику вина,
Дістався цей калам* і келія тісна!
Ти висох молячись, а я в шинку промок.
Зате для мокрого й геєна не страшна!

* Очеретяне перо.

Вино нам вічність одкриває - пий!
Від нього серце оживає - пий!
Хоч палить, як вогонь, зате турботи,
Немов жива вода, змиває - пий!

Висновок потрібен?

Особисто для себе я тепер роблю висновок: Омар Хайяам й справді був цікавою людиною, коли його вірші можна перекласти на тисячу манер. Розшифровувати такі “закручені” ребуси досить цікаво і можна весело провести час у ролі розпізнавача закорючок, петельок та інших мазків гусиним пером. Поневолі розумієш, чого це деяким так цікаво вчити япошківську мову. Проте це не значить, що мені тепер хочеться “почитати” Хайяма, зрозуміти що він мав на увазі. Це знадато непросто буде. А я ненавиджу скручувати собі мізки.

Можливо, якось згодом почитаю ще Ніцше і Шопенгауера (хех, Сенеки один лист до Лукреція я вже прочитав, хех), можливо й напишу по цьому приводу пост. А раптом там також буде якась цікава таємниця? =)

Written by danbst

Жовтень 3, 2010 at 16:03

Оприлюднено в Пости

Відповідей: 4

Subscribe to comments with RSS.

  1. Мда… Важко перекладати якщо не знаєш мови. І не знаєш че це один і той самий вірш🙂

    bunyk

    Жовтень 3, 2010 at 20:53

    • До-речі, ти правий ) Коли я починав, то не знав що з перекладом з іранської мови можуть виникнути якісь трабли. Тільки потім я знайшов документ “Why it is not easy to learn Persian for English people”, в якому було показано більшість заморочок цієї мови. Тоді я зрозумів – просто з словником нічого не перекладеш, тим більше Омара Хайяма.

      А на рахунок “один й той самий вірш” – я до сих пір не знаю, як знайти їх відповідності у різних перекладах.

      danbst

      Жовтень 3, 2010 at 22:29

  2. Да, потому перевод всегда очень важен. Один раз я думал, что переводчики и озвучивальщики проживают кроме “основной” жизни еще несколько, вживаясь в роли и погружаясь в слова, пытаясь перевести, ведь:
    а) очень важно понимать не только смысл, но и культуру, обычаи, какие-то знаковые вещи народа языка
    б) важно любить свою работу, чтобы перевод не получался как у гугла, чтобы в перевод была вложена душа самого переводчика, каждая фраза была не очередной фразой, а фразой, над переводом и смыслом которой переводчик подумал какое-то время
    в) стихи переводить, это вообще кранты. Для начала надо хотя бы на своём родном языке любить и понимать поэзию.

    Александр

    Жовтень 3, 2010 at 21:55

    • а) угу, це вже згодом стало зрозуміло. Без розуміння культури я міг би перекласти слово Хайям як “палаточний ремісник”
      б) головне щоб перекладач залишив більше автора а не себе
      в) та чого? тяжко перекладати на нерідну мову, а на рідну – відносно просто. Просто треба бути начитаним…

      danbst

      Жовтень 3, 2010 at 22:36


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: