UProLa

Неокріпші думки

Випадково знайшов у завалах записів дворічної давності…

with 2 comments

Заповнював я анкету для прийому на роботу і зрозумів, що я – ніхто для роботодавця. В поле “Професійні навчики” не знаю, що вписати – знаю багато, проте професійно – нічого. В поле про зарплату я взагалі не знаю, що писати, поки що не можу себе оцінити і разом з тим боюсь помилитись при оцінці.

“Если бы вы могли выбирать себе работу или дело по душе, не будучи ограниченными никакими рамками, что бы Вы выбрали?” – Мені дууже хотілось написати “нічого не вибрав би”, що знову підтверджує мою нелюдскість.

“В чем по вашему мнению заключается профессионализм в работе на которую Вы претендуете?” – Звідки я знаю, що важливе при написанні запитів до БД? Це, власне, показує, що і про БД я особливо нічого не знаю.

“В какой «зоне жизни» Вы считаете себя наиболее реализованным?
(личная жизнь; семья,/дети; друзья / общественная деятельность; работа/ карьера; здоровье; образование / самообразование)” – капець. Виявилось в ніякій з перечислених. Знову я не людина.

Тоді ж і взнав, що англійську я знаю досить посередньо – читати щось зможу, але говорити і писати – не в цьому житті. А розхвалений на олімпіадах мій французький забув ПОВНІСТЮ!

Середній бал – 3.6-3.8 . З однієї сторони, бали не показник знань, з іншої – показник лінивості та намагання протидіяти (або шукати прогалини у) системі. Роботодавцю не потрібен такий робітник.


А що власне потрібно роботодавцю? а) Щоб працівник мав конкретний напрям на спеціальність (в моєму випадку – БД); б) щоб оцінював свої сили по заслугам, а не рандомізовано; в) щоб шарив ін. мови ДОБРЕ і міг це довести у будь-який момент; г) щоб мав можливість довести свою працелюбність, працеготовність і працеможливість.

Я підпадаю тільки під пункт “працеможливість”, і то, це навіть не факт, а припущення.

Проблема в тому, що у мене немає спеціалізації. Є відривочні знання, які не годятся ні окремо ні в цілому. І вибравши якийсь напрям я потім, мабуть, все життя буду себе картати, що ось такий я дебіл, треба було вибирати зовсім інше.

Хоча імовірніший такий варіант – мене буде мучити совість, що на вибір неправильного варіанту повпливала недосконала система, на яку я не зміг навести вчасних змін. Якби я встиг змінити систему, то тоді зміг би (за допомогою системи) правильно вибрати спецальність.


В зв”язку з цим можу зробити висновок – я частково не людина, і думки у мене іноді не людські. Тому при читанні деяких моїх постів згадуйте дану річ і враховуйте її в своїх коментарях.

Якщо комусь мої думки здаються неправильними, згадуємо слова Тарасова – треба вийти за межі життя, щоб побачити мету. Треба вийти за грані розуму, щоб зрозуміти ідею.(пафосно, але що поробиш)

22 квітня 2010 р.

Written by danbst

Квітень 15, 2012 at 19:40

Оприлюднено в 1

Відповідей: 2

Subscribe to comments with RSS.

  1. Ну что, прогресс виден на лицо. Быть может, тебе покажется это поверхностным мнением, но мне думается и видится с высоты моего опыта, что всё довольно неплохо, что сегодня всё довольно зрелее и понятнее. Но будет ещё (пафосно, но что поделаешь!)

    Александр Щапов

    Квітень 15, 2012 at 20:24

    • Не можу не погодитись – прогрес присутній -) Хоча описано все досить точно, особливо друга половина посту

      danbst

      Квітень 15, 2012 at 20:38


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: