UProLa

Неокріпші думки

Про релігію

with 5 comments

Йшов по дорозі та подумав ось про яку філософську-психологічну дурничку.

Іноді я про себе промовляв скорочену версію молитви Ісуса — “Ісусе Христе, Сине Божий помилуй нас, грішних”. По кілька разів (один попутній священник навчив). Так ось, після цього моє серце починає частіше битись, і я відчуваю тепло по тілу! Таке враження, що й справді Ісус “входить в серце” і допоможе в моїх майбутніх справах.

Про схожу поведінку людини (ось це тепле відчуття) мені розповідали кілька глибоко віруючих, з якими я мав нагоду спілкуватись. Фактично, вони розвивали цю тему далі — “Ми не йдемо широкою дорогою, ми йдемо вузькою”, “Доки ти не спробував прочитати і зрозуміти Біблію, ти не зможеш оцінити нашого щастя”, “Після Страшного Суду ми потрапимо в рай і будемо жити вічно та безбідно”.

Я зрозумів — кожна така фраза викликає це тепло в тілі та відчуття чогось неземного, і в цьому суть філософської дрібнички. А в чому суть психологічної?

А в тому, що це відчуття тепла — таке саме, як коли брешеш. Комусь або собі. Нагло брешеш. Несеш таку брехню, від якої аж мурашки по шкірі. Сам же розумієш, яка нісенітниця, але потім і звикаєш до неї. Промовляєш якусь чепухню, а про себе думаєш “Який же я молодець, що ЗМІГ цю чепухню прийняти в реальність, що не кожному дано”.

Найкраще цей прийом працює на дітях. Адже для них висловлювання дорослих часто є щирими істинами (згадаємо того ж Святого Миколая). Віруючі батьки змалку вбивають доволі суперечливу “правду” і діти виростають із збоченням психіки під назвою “релігійна віра”. Зустрілись мені 2 жінки, одна стара, друга десь 18 років та вагітна. І якщо по старенькій було видно, що до Біблії та Бога вона прийшла своїми силами (читай, сама вибрала шлях брехні та це роузміє), то молода була просто фанатичкою, з нападками та наказовим тоном.

Уяснивши собі цей момент, я тепер шукаю інші випадки, коли люди зумисне собі брешуть. Складаєть враження, що без самобрехні людина вижити не зможе, бо сувора дійсність світу без захисного бар’єру калічить психіку аж до самогубства. Самобрехня — це частина нашого життя, і її усвідомлення зробить нас сильнішими людьми, якими й стали глибоко віруючі.

Written by danbst

Вересень 5, 2012 at 10:06

Оприлюднено в Програмування

Відповідей: 5

Subscribe to comments with RSS.

  1. Да, хороше розрізнення людей, які прийшли до віри самі, і тих, хто виросли в ній. Страшно, що буде, коли виростуть ті, кого виховали перші.

    dmytrish

    Вересень 5, 2012 at 10:10

    • Чого страшно, уже кілька тисяч років як так живемо. Можна навіть сказати, що основний прокол (інквізиція, теократія, темні віки) ми уже пройшли, гірше не буде.

      danbst

      Вересень 5, 2012 at 10:20

  2. Jesus is my airbag.

    Alex Y

    Вересень 7, 2012 at 07:06

    • В такому випадку пост можна виразити коротше – “Self-lying is my airbag. Jesus is self-lying, So, Jesus is my airbag”

      danbst

      Вересень 8, 2012 at 11:36

  3. Втеча від дійсності розповсюджене явище. Ось цитата з інтерв’ю українських музик:

    выступать в, скажем, садо-мазо костюме с огромным «кавэлыком» колбасы на голове в нашей стране — гораздо более адекватно окружающей действительности, чем петь стильный прозападный фанк-соул, как «Бумбокс».

    анонімний

    Березень 27, 2013 at 07:28


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: