UProLa

Неокріпші думки

Аргентинське танго

with 8 comments

Одна из моих любимых начальных строчек в текстах танго такая: “Sin rumbo fijo, mi vida va…”. Она плохо переводится на английский, но примерно это означает: «Без направления, без определённой цели, протекает моя жизнь». На испанском это очень красиво.

“Танго і Хаос” в Буенос-Айресі


В пошуках елітних тусовок я спробував займатись елітними танцями, а саме – танго. Ну що вам сказати, того що я шукав – не знайшов, зате прошарився у темі соціального танго, або, як його в основному називають, аргентинського танго. Виявляється, це доволі глибока тема, ключові аспекти якої я зараз оповім.

Близько третини танцюючих – айтішники

Цифра, звісно, дууже приблизна, але програмістів, тестерів, аналітиків, проджект менеджерів та тімлідів в київській тусовці доволі багато. Стандартно це пояснюють тим, що айтішники асоціальні і їм не вистачає спілкування з протилежною статтю, ось і приходять пообніматись. Ну це зовсім фантазії. А ось інший тезис “сидяча робота вимушує шукати альтернативну активну діяльність, наприклад, танці” уже ближче до реального положення речей, хоча все-рівно – не те.

Я скажу, що мені найбільше подобається – це імпровізації. Мій логічний розум полюбляє процес творчості, ось і знаходить спосіб її вираження у вертикальному вигляді. Незважаючи на те, що першопочаткова причина мого приходу в танго уже розтанула як марево, я тут залишусь ще на кілька років, саме по причині, що кожен наступний танець буде іншим і кращим ніж попередній. І тут краще, ніж в підпіллі.

Аргентинське танго – чому не бальне танго?

Під словом “танго” часто розуміють бальне танго, тому я пишу додаткове слово – “аргентинське” або “соціальне”. Давайте розберемось. Існує три види танго:

Як видно по картинкам, перші два типи відрізняються якістю зображень і способом обнімання. Бальники дотикаються бедрами (читай, геніталіями), а ми – грудними клітинами (читай, цицьками). Це не єдина відмінність, але найбільш помітна неозброєним оком.

Соціальний елемент – мілонга

Як я вже згадував, весь танець – імпровізація партнера, де інструментом виступають ніжки та руки партнерши. І хоч це імпровізація, у неї все-рівно є алфавіт. І алфавіт настільки простий, що зовсім не обов’язково для танцю мати постійну одну і ту ж партнершу – береш будь-яку іншу, і танцюй на здоров’я, буквар всі проходили! Тому влаштовуються танго-дискотеки (називаються мілонги), куди можна прийти після важкого робочого дня та порозважатись зі знайомими дамами (або незнайомими). Етикет та атмосфера, звісно, зовсім відрізняються від традиційних дискотек в нічних клюбах, але кожному своє.

Власне це мене і зацікавило – не обов’язково мати постійну партнершу, ба, навіть краще мати багато різних. На уроках ротація в парах відбувається по 10 разів! На мілонгах – кожні 4 пісні.

Власне ці правила і провокують на знайомства. Хоч як би ти ненавидів людей, але без нових знайомств не обійтись. Навіть більше, якщо у тебе був страх знайомитись з дамами, то терапія через мілонгу – те що треба (якщо ти навчився крокувати хоча б).

Здавалось би, таке трапляється в будь-якій тусовці, але в цьому танго є ще один нюанс. Всі люди, котрі прийли сюди і залишилися, мали певні психологічні проблеми в дотанговий період. Так так, психологічно нормальні люди сюди приходять рідко. І всі в тусовці це розуміють, до кожного новачка відносятся з розумінням. В результаті ті, хто вже довго в танго, утворюють такий собі гештальт клюб. Вступивши в нього (читай, танцюючи з правильними людьми), ти будеш отримувати все нові і нові дози позитиву. (Звісно, без печалі в танго не обійтись – партнерша відмовила, спину защемило, забув зуби почистити, мілонга була непродуктивною або партнерша думала про когось іншого під-час танцю…)

Музика

Это вещество [окситоцин] обильно выраба­тывается при сексе, о­бъятиях, доверительных разговорах, м­олитве и медитации, хоровом пении… Наши проявления заботы о других людях повышают у них уровень окситоцина, возникает своего рода цепная реакция, когда люди заражаются друг от друга д­обротой.

Стаття про нейрони та мозок з інтернету

Помните, еще у Павлова было: если каждый раз вкусно есть при определенной музыке, то и сама эта музыка становится более приятной — возникает ассоциация, условный рефлекс, и формируется нейронная сеть, которая за эту ассоциацию отвечает.

Звідти ж

Ми танцюємо виключно під архаїчну аргентинську музику 30-х, 40-х та іноді 50-х. І то, не всю, а окремо вибраних оркестрів.

Можете вслухатись в цю музику, але сумніваюсь, що вам воно сподобається. Онлайн

або офлайн https://dl.dropboxusercontent.com/u/11524542/Practice%20playlist.rar

І так само, як жіночі ніжки, ця древня танго-музика стає об’єктом фетишу та причиною для снобізму. Якщо при вас хтось випадково назве одне з прізвищ:

Д’Арьєнцо
(ритмічний)
Тройло
(експресивний)
Troilo
Ді Сарлі
(ритмічно-мелодійний)
Лауренц
(лірично-ритмічний)
Тантурі
(його ставлять, щоб розбавити попередні оркестри)
Кало
(його ставлять, щоб розбавити попередні оркестри)
або навіть ПУЛЬЄЗЕ
(бог аритмії)

то оце значить він з нашого клюбу. А якщо замість них називатиме

Гардель
П’яццола
Otros Aires
або навіть “Мурка”

то це не наш чувак, він або не танцює або електронщик або нуевщик.

Скільки грошей йде на танго?

Ця розвага доступна не усім класам населення. Якщо брати в середньому, то 50 грн в день (у вихідні – більше, у будні – менше). Усього ~1500₴ в місяць.

Ніби небагато, але з дорослішанням знадобиться ходити на семінари “авторитетних” тангеро, і там уже рахунок йде на євро. А якщо вкусити смак фестивалів та рандомних знайомств з іноземками, то додайте сюди ціну на білети, нові сукні, туфлі, костюми, сорочки, парфуми і тп і тп…

А також додайте сюди час, в який ви могли працювати і заробляти гроші, натомість просрали його на танцювання. В Аргентині навіть пісні складають, як люди протринькують життя на танго.


Пост не охоплює тему обіймів, миттєвих закоханостей та самої техніки крокування, бо мені це важко висловлювати словами. Також я не запостив жодного відео, бо відео не набагато зрозуміліше за слова. Сподіваюсь, читачі простять мене за відсутність лірики, але мені вже давно хотілось щось написати, ось я і написав про “наболіле” =)

А, і наостанок трошки жіночих ніжок на туфельках (в реалі на ніжках ще є пластир від мозолів та наступань ногами партнерів, але в інеті такого не знайшов):







Written by danbst

Серпень 28, 2013 at 14:35

Оприлюднено в Програмування

Відповідей: 8

Subscribe to comments with RSS.

  1. Опубліковано в “програмування”? Серйозно?🙂

    Вони на каблуках танцюють? Не страшно?

    А взагалі цікаво написано, навіть цікавіше ніж про скейтерів. Тобі треба працювати якимось журналістом – дослідником соціальних груп.

    bunyk

    Серпень 28, 2013 at 20:41

    • > Вони на каблуках танцюють? Не страшно?
      Мій шрам від металічної шпильки на нозі уже заживає =)

      danbst

      Серпень 28, 2013 at 21:06

  2. Шо це за скрініг і модерація коментарів! Свободу не спинити!

    Александр

    Серпень 30, 2013 at 17:21

    • Askimet не вважає тебе за людину, нічого не можу з цим поробити😦

      danbst

      Серпень 31, 2013 at 00:50

      • Певне посилання на дропбокс виглядає підозріло.🙂

        bunyk

        Серпень 31, 2013 at 04:14

  3. Що сподобалось:
    > І тут краще, ніж в підпіллі.

    Александр

    Серпень 30, 2013 at 17:21


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: