UProLa

Неокріпші думки

Archive for the ‘Пости’ Category

Вісім років в підпіллі

with 10 comments

Чорт забирай!

Дайте мені ящик вонючого рому і той корабель-розвалюху. Почеплю на мачту вітрило та попливу зустрічати шторм, лице в лице, лиш би ніколи більше не жити в підпіллі!

Примітка.
Підпілля (англ. underground) – це така область під підлогою, в яку ховаються ті переможені, котрі не вважають себе переможеними. Навіть більше, іноді вони вважають себе переможцями, і враховуючи малу полпуляцію підпільників, так і стається – під підлогою їм рівних немає.

Власне, почав читати “Записки из полполья” Достоєвського. І побачив багато спільного у своїх думках та виводах ГГ. Мені вистачило перших 8 глав, щоб повністю поставити під сумнів свої дії та спосіб мислення, думаю, далі буде не менш цікаво.

Якщо ви нормально відноситесь до творів, в яких на публіку показується вся прихована сутність людини, то також можете почитати. Свобода, лінь, бажання дурного, насолода від приниження та болю, самообмеження, верхній прояв егоїзму та завищеного ЧСВ, і все це придобрено професіональним текстом у вигляді сповіді. Must read, якщо вам це знайомо.

Written by danbst

Лютий 18, 2013 at 08:41

Оприлюднено в Пости

Про порядок

with one comment

Зараз я буду говорити доволі дивні і дещо очевидні речі, тож не викликайте в коментах, будь-ласка, капітана “О”, однак сприймайте інформацію критично.

Пошук

Однією з проблем у людському (конкретно, моєму) житті є пошук. Не НАЙважливіша, і навіть не критична. Однак занадто часто зустрічається, щоб її ігнорувати. Питання, котре спровокувало цей хід думок, було доволі невинне: “Як знайти лева в пустелі, якщо немає гелікоптера?”. Розширимо його тепер далі. Як знайти однодумців навколо себе, якщо навіть у всьому світі їх маленьке число? Як знайти дівчину, якщо ти асоціяльний? Як знайти цікаву книгу, якщо не знаєш що саме тебе цікавить? Як знайти кімнату в Києві, якщо тобі потрібна окрема квартира, ні з ким не ділити, дешева та з євроремонтом? Як знайти роботу на С++ на 1000$, якщо у тебе нульовий досвід роботи? Як знайти у собі сили вийти за межі комфорту, якщо й так все влаштовує? Як знайти найкращу політичну партію, якщо всі вони по дефолту однаково погані?

І що цікаво, жодна з проблем пошуку не є перешкодою для (мого) щасливого життя (хоча бувають і серйозні проблеми пошуку, не сперечаюсь). Тобто, невирішені проблеми пошуку – це всього-лиш примарні можливості, а не відкати існуючого. Але я все-таки називаю їх “проблемами”, бо ці питання катують моє Его і дають причину сумніватись у моїх здібностях до “життя”. А тут вже пахне суїцидом, чи не так? =)

Порядок

Одним з найвідоміших алгоритмів пошуку є так-званий “бінарний пошук”. Для того щоб він спрацював, потрібно або наявність відсортованого масиву ключів, або наявність додаткового бінарного дерева пошуку ключів. Якщо такої додаткової структури немає, то доводиться використовувати пошук типу “повний перебір” або “метод випадкового вибору елементу”, з падінням швикдості пошуку на порядки. З цього незамислуватого факту ми можемо видерти наступну інформацію: пошук в організованому середовищі (даних) має більше шансів бути успішним і швидким, ніж пошук в неорганізованому середовищі (даних).

Оскільки я люблю сильно узагальнювати, то останню фразу я переінакшив на свій лад: якщо виконати глобальну організацію існуючої інформації та розробити правильний та швидкий алгоритм доступу до цієї організованої інформації, то це буде краще, ніж залишити все в неорганізованому стані. Власне, це і є та ідеологічна основа Істини, Прогресу та Порядку, про котрі я писав у “пробудженні”. І також зрозуміло, чому Еліта являється сектою – бо у Еліти ця фраза піднята до апофеозу абсурду: людина існує або створена тільки для того, щоб робити навколо себе Порядок.

Порядок в голові

Абзацом вище я визначив мету Еліти як “апофеоз абсурду”. Виходить, я сам собі протирічу і висуваю одначасно абсолютно протилежні думки (“порядок” – “абсурд”). А якщо я протирічу, то дуже вірогідно що я приймаю неправильне рішення. Підемо далі – з чого це я взяв, що я приймаю правильні рішення? З якого це дива моя думка повинна впливати на світ? (Або навіть радикальний варіянт – якого хєра я повинен виконувати свої бажання, примхи, захцянки та обов’язки?) Безлад у голові – ось як це називається, і всі прийняті рішення та висказані думки в період “безладу” будуть, ймовірно, безглуздими та неправильними.

Тому, якщо тобі важливо зменшити кількість неправильних рішень (навіть якщо ти не можеш перевірити рішення на “правильність”), то достатньо робити їх у стані “порядку в голові”. А оскільки рішення приймаються доволі часто, то бажано не виходити з цього стану. Як досягається порядок в голові? Дуже просто. Зберігати в голові тільки впорядковану інформацію, відповідно до неї формувати свої думки. А як отримати цю впорядковану інформацію? Ну як же, попросити у Еліти, жреців Порядку!

Істина

Доволі специфічною і цікавою властивістю порядку є консистентність та однорідність. А оскільки брехня по визначенню не може бути консистентною, значить брехня до порядку не відноситься. Відповідно, неправдивість та брехливість не можуть бути властивостями впорядкованої інформації.

А отже, ми можемо тепер сформулювати термін “впорядкованість” у більш-менш зрозумілому вигляді: порядок – це стан інформації та речей, в якому інформація є істинною (правдивою) та пошук відбувається швидше, ніж в будь-якому іншому стані.

Післяслово

Я думаю, викладена вище думка має право на процвітання хоча б тому, що весь світ уже рухається в напрямку порядку, а після Ніцше з’явилось дуже багато підтверджень, що порядок в голові можна виділити як окрему сутність. Також, на рахунок питань у розділі про пошук – усі вони наразі акутальні та “життєві”. Для їх вирішення я не зможу використати ні Еліту (бо її немає), ні Порядок (бо його ніхто ще не створив), ні порядок в голові. Хоча брешу, стан “порядку в голові” можна плекати в собі прямо уже, і він справді допомагає не втрачати розум у нашому жорстокому світі (до-речі, завидую тим прагматикам, у котрих він в голові з дитинства). Ось.

Written by danbst

Листопад 14, 2012 at 18:58

Оприлюднено в 1, Пости

Пробудження

with 19 comments

Зв’язок між назвою посту і Сіддхартою Гаутамою не випадковий, бо саме так я відчув себе після однієї розмови з дівчатами. Заговорюючи їм мізки всякою лабудою, я випадково сформулював думку всього свого свідомого життя. Вона виявилась настільки простою та суперечливою, що легко може стати в основі постмодерної релігї (або хоча б світогляду). Ну що, чи цікаво вам послухати далі, чи закриєте сайтик від гріха подалі? 🙂

Істина, Прогрес, Порядок, Ідея, Еліта, Інструмент

Отже, я перечислив 6 ключових слів цього світогляду. Давайте я поясню зв’язок

  1. Основою буття є пошук, чи то ба прямування до Істини. У цьому плані моя думка не зайшла далі за об’єктивний ідеалізм. Щоправда, я допускаю, що у кожного своя Істина, і шлях до Істини у кожного свій. Важлива саме наявність цього прямування, прямування до чогось хорошого, ідейного, теплого, приємного та важливого.
  2. Я не бачу прямування до Істини без Прогресу. Накопичення знань про світ ІМХО неможливе без їх розширення. Тому будь-які обмеження по розвитку повинні бути добре обгрунтовані у світлі руху до Істини. Фактично, цим самим я признаю науковий метод як основний метод пізнання світу, але не виключаю використання інших, лиш би не було проблем (адже проблеми – це шлях ВІД Істини)
  3. Люди постійно приймають певні рішення, виконують вибір. Але хіба їх цьому вчать в школі? Ні, через це виходить що одні люди живуть добре і не паряться (бо приймають правильні рішення), а інші бідкаються та виживають а не живуть. Фактично, ця соціонерівновага залежить від однієї складної штуки, котру я називаю “Порядок в голові”. Згідно моєї ідеології, прийняття рішень без Порядку в голові є доволі непевною штукою, бо наслідки важко прогнозуються. А як без цього Порядку дійти до Істини? Тому тема Порядку (в першу чергу, Порядку в голові) повинна стати ключовою в моїй секті іновірців. (Якщо вас цікавить, що таке “Порядок в голові”, то це такий стан людини, коли вона може приймати правильні та обгрунтовані рішення)
  4. Люди без Ідеї – також люди, але вони ближчі до тварин, а не людей 🙂 Об’єднання потягу до Істини, Прогресу та Порядку відбувається від егідою “Ідеї”. Проте ось яка цікава штука: я стверджую, що ця “ідея об’єднання” не формулююється словами! Чому? Тому-що точне визначення призведе до дуже серйозних “ідейних” проблем (наприклад необхідність зміни, відповідність моралі, доведення непротирічності). Більше того, я стверджую: в самій Ідеї закладено її безсмертя! Тобто, сама Ідея повинна слугувати не тільки на досягнення Істини, Прогресу та Порядку, а ще й на виживання самої себе. Це зроблено на випадок, якщо деякі конспірологічні теорії не брешуть, і знайдуться люди, котрим на руку буде похоронити таку хорошу “Ідею”.
  5. Еліта – це сукупна назва людей (та угруповань людей), котрі сповідують описані вище принципи і забезпечують виживання Ідеї. Кожен, хто має спрямування до Істини, вірить у Прогрес та наводить Порядок у своїй голові, автоматично перетворюється у Еліту. А серед тієї еліти суспільства, котра є зараз, не кожен є Елітою в моєму формулюванні. Еліта діє по законам тієї держави, в котрій живе, але разом з тим між окремими Еліта діють внутрішні зобов’язання, дещо схожі на соціалістичні (ну як євреї, ви зрозуміли). Еліта намагаються допомагати один одному, але не стільки матеріально, скільки ідеологічно. Чисто як в приказці, не віддати свій улов іншому рибалці, а навчити правильно ловити рибу.
  6. Оскільки ми живемо в епоху небувалої доступності інформації, у нас з’являються всі шанси розширити слабкий людський розум за допомогою зовнішніх електронних пристроїв. Еліта утворює поміж себе спеціальну мережу, яка буде слугувати прообразом тієї сутності, котра повинна пізнати Істину (людина не може її пізнати), навести Порядок в її “голові” (це я називаю Порядком в інформаційній сфері) та використовувати її для наведення Порядку у власних головах (та в головах інших, чому б і ні). Вся ця цифрова та електронна система штучного розуму і називається Інструмент. (В дечому схоже на вікіпедію, але з більш глобальною інфраструктурою, включаючи цифрові переносні пристрої та наново переписану всю цифрову обв’язку). Інструмент також повинен виконати ще одну, надзвичайно важливу функцію, – спростити навчання, бо без швидкого навчання досягнути швидкого прогресу неможливо.

Секта

Я вважаю, що кожна звичайна людина вправі робити те, що вона вважає правильним для себе (тобто, потакати своїм бажанням). Тому слідування викладеному вище світогляду робить людину “незвичайною”, або навіть “ненормальною”. Оскільки рівень проникання Ідеї в мізки доволі високий, а відсоток масовості доволі низький, то назвати це “субкультурою” або “культурою” буде важко. Найкраще тут підходять визначення Елітаризму як псевдо-релігії або науково-технічної секти.

Проблемка

Одна проблемка. Для заснування секти потрібні люди, а де ж взяти таких же психанутих, як я? А все просто. Потрібно скласти певний базовий устав, певний базовий Інструмент, щоб було зрозуміло, що і в яких випадках робити. Потрібно організувати проповіді (а отже, придумати зачіпаючі за душу тексти). Потрібно знайти місця скупчення цільової аудиторії (до котрої, до-речі, пред’явлено доволі високі запити). І, що найголовніше, треба своєю поведінкою показати людям приклад!

І кожна з цих маленьких проблемок є дуже складною проблемою, хоча і набагато простішою, ніж “мета на тисячу-тисяч життів”.

PS. По ходу діла доведеться вичитати Ніцше, Майн Кампф та ще багато-багато цікавих книжок. Ох, як я не люблю філософію та історію…

Written by danbst

Жовтень 16, 2012 at 15:37

Оприлюднено в Пости

NixOS – дистрибутив Лінукса з декларативною конфігурацією

with 7 comments

Блукаючи по сторінках, пов’язаних з Haskell-ем, наштовхнувся на експериментальний дистрибутив Лінукса з цікавими властивостями. Особливо мене зацікавили наступні: можливість транзакційного оновлення системи та декларативне налаштування системи. Першими словами було “Це анріал”, але дистрибутив скачав і поставив (у мене якраз ArchLinux здох через апдейт драйверів). Певні враження та приклади приведу в даному пості.

Конфігурація NixOS

Менйтейнери знають про функ. програмування не з лівих вуст – головний девелопер вчився в Utrecht University, котрий подарував світу альтернативну GHC реалізацію Хаскеля. Власне він розробив спеціальну функційну мову для роботи з пакетами, в якій установка пакета або вибір певної поширеної опції є всього лиш “галочкою” у текстовому вигляді. Ось приклад, що я вже наставив собі у систему (файл /etc/nixos/configuration.conf):

# the system.  Help is available in the configuration.nix(5) man page
# or the NixOS manual available on virtual console 8 (Alt+F8).

{ config, pkgs, ... }:

{
  require =
    [ # Include the results of the hardware scan.
      ./hardware-configuration.nix
    ];

  boot.initrd.kernelModules =
    [ # Specify all kernel modules that are necessary for mounting the root
      # filesystem.
      # "xfs" "ata_piix"
    ];
    
  # Use the GRUB 2 boot loader.
  boot.loader.grub.enable = true;
  boot.loader.grub.version = 2;
 
  # Define on which hard drive you want to install Grub.
  boot.loader.grub.device = "/dev/sda";
  boot.initrd.enableSplashScreen = true;

  networking.hostName = "localhosted"; # Define your hostname.
  networking.wireless.enable = true;  # Enables Wireless.
  networking.useDHCP = true;
  networking.wireless.driver = "wext";
  # networking.wireless.userControlled.enable = true;
  networking.nameservers = [ "8.8.8.8" ];

  # Add filesystem entries for each partition that you want to see
  # mounted at boot time.  This should include at least the root
  # filesystem.
  fileSystems =
    [ { mountPoint = "/";
        device = "/dev/disk/by-label/nixos";
      }

      { mountPoint = "/storage"; # where you want to mount the device
        device = "/dev/sda8";  # the device
        fsType = "ext4";      # the type of the partition
      #   options = "data=journal";
      }
    ];

  # List swap partitions activated at boot time.
  swapDevices =
    [ { device = "/dev/disk/by-label/swap"; }
    ];

  # Select internationalisation properties.
  i18n = {
    consoleFont = "Terminus";
    consoleKeyMap = "us";
    defaultLocale = "uk_UA.UTF-8";
    supportedLocales = [ "en_US.UTF-8/UTF-8" "ru_RU.UTF-8/UTF-8" "uk_UA.UTF-8/UTF-8" ];
  };

  # List services that you want to enable:

  # Enable the OpenSSH daemon.
  # services.openssh.enable = true;

  # Enable CUPS to print documents.
  # services.printing.enable = true;

  # Enable the X11 windowing system.
  services.xserver.enable = true;
  services.xserver.layout = "us";
  services.xserver.xkbOptions = "eurosign:e";

  # Enable the KDE Desktop Environment.
  services.xserver.displayManager.kdm.enable = true;
  services.xserver.desktopManager.kde4.enable = true;
}

Гляньте, для прикладу, на рядок

# Use the GRUB 2 boot loader.
  boot.loader.grub.enable = true;
  boot.loader.grub.version = 2;
 
  # Define on which hard drive you want to install Grub.
  boot.loader.grub.device = "/dev/sda";

Достатньо всього лиш вписати в конфігу ці рядки і після ребілду система сама поставить GRUB куди їй там треба. Якщо ми змінимо версію на 1, то під-час ребілду буде автоматично скачаний перший груб і поставлений замість другого. Тобто, не обов’язково вручну скачувати, ставити і налаштовувати пакет, якщо для нього є описана опція – користуйтесь нею.

Інший приклад – мережа.

networking.hostName = "localhosted"; # Define your hostname.
  networking.wireless.enable = true;  # Enables Wireless.
  networking.useDHCP = true;
  networking.wireless.driver = "wext";
  # networking.wireless.userControlled.enable = true;
  networking.nameservers = [ "8.8.8.8" ];

В ArchLinux також спробували зробити такий конфіг мережі, але у них вийшло гавняно і новий синтаксис використовується не сильно. (До-речі, якщо вам вкрай не подобається вручну налаштовувати мережу, можна все то закоментувати і вказати опцію networking.wicd.enable=true; – всі налаштування будуть йти через wicd, котрий буде автоматично скачаний і поставлений.)

Далі ви побачите статичне монтування дисків. Замість спеціального синтаксису mount і /etc/fstab можна використовувати уніфікований, що є серйозним напрямком до User-oriented операційної системи.

Установка X і кедів – взагалі пісня. Простіше, мабуть, тільки галочка (але які нафіг галочки, коли навіть xserver не стоїть?)

Модифікація системи

Серед різноміїття дистрибутивів я надаю перевагу rolling-release варіаціям. Мені подобається, коли система оновлена “по максимуму”. Проте вибір, як такий, у мене невеликий – Arch Linux, Gentoo, NixOS, можливо ще щось. Арч при цьому має перевгу над Генту в плані наявності бінарних пакетів. Так ось, NixOS також має таку перевагу над Генту! Тобто, всі програми компіляться з сорсів, проте якщо є бінарник, то буде використаний саме він. Бінарники, в свою чергу, білдяться на спеціальній гідра-фермі, цілодобово, кожен день.

Всі пакети ставляться в юзер-спейс, тому для установки пакетів не потрібно root-права. Я поки-що не знаю, добре це чи погано, але це чудова причина для тих, хто юзає sudo без пароля, використовувати менше sudo без пароля.

Іншою цікавою особливістю є те, що якщо конфігурація системи змінюється, то це не призведе до втрати системи. Усі старі кофігурації не видаляються, і потім доступні у меню GRUB. Цим самим можна легко відкатити будь-які зміни системи, що радує (fallback image не завжди справляється з цією задачею, адже проблеми можуть бути в обв’язці ядра, що враховується конфігурацією NixOS.)

Миска дьогтю

Недарма NixOS виступає як експериментальна система. Один з Дебіан-майнтейнерів розкритикував її менеджер пакетів, коли хтось запропнував замінити dpkg і apt.

  • Готових пакетів доволі мало. В тому ж дебіану, генті та арчі їх в рази більше
  • Готових бінарних пакетів дуже мало. Навіть Chromium, і той поки-що не білдиться бінарно (а на моєму компі він компілився всю ніч, поки не здохла батарея…)
  • Замість dependency hell ми тепер отримуємо configuration options hell. Кількість опцій зашкалює і в майбутньому буде тільки рости. Думаю, скоро з’явиться якась графічна приблуда для цих опцій і ми отримаємо повноцінний MacOS *irony*
  • Якщо ви будете модифікувати систему старим способом (через конфіги /etc), то будьте готові ними пожертувати під-час чергового ребілду системи. Тру-способом є створення нової опції і підключення її в конфіг системи. Unix-way, кажете? =)
  • Все тормозить. В порівнянні з Arch
  • Ггюки присутні. Наприклад, kate під рутом не хоче запускатись
  • Думаю, проблема з драйверами для відеокарти тут стоїть дуже гостро.
  • Відсутність крауд-документації (гугл-отвєти, форуми, ком’юніті). Всі проблеми треба напряму вирішувати з девелоперами або в не дуже активному IRC-чаті (котрий, до-речі, мені сильно допоміг в установці системи). Гугл і ЛОР практично нічого не знають про NixOS.
  • Думаю, тут є серйозні проблеми з security, але це всього-лиш здогадка
  • В папці /bin знаходиться тільки один файл – /bin/sh ! kernel panic!
  • А знаєте, чого один? Бо всі програми ставляться в /nix/store/, і до них спереду дописується 160бітний хеш. Вигляда
    це приблизно так:

    [danbst@localhosted:~]$ ls /nix/store/ | head
    00418vqs74568frbp4bzb27wq0q7drd2-switch-to-configuration.sh
    00ix198j4hfbbkb2w18aiwiz73rr017l-libevent-2.0.17-stable.tar.gz.drv
    00j4kxw914408w5bwap970f7iljff955-upstart-tty4.conf
    01656gv7ysz8vj6qxnh5drqka6n1118n-closure.drv
    01a60wl2a2gg7pwcs7v4arx29173s9g3-kde.pam.drv
    01d61sgqavjph83c9qx9n05yjv1qblcl-gmp-5.0.5
    01dzpp03fsvc7xixg9sp2hdhi5iy9m3v-1k7b4mpfxpbcq5wih614z9g05w22ibwjq8wzh30xihl70q310zzq.nar-bsdiff
    01r9wqssr0m7h7hb13jkchn3g8zyjk6r-pth-2.0.7
    01w11lngp8s4lxllyr6xbmjfyrfkrn43-builder.sh
    0286r8g56dj2pvirgac079flz9gjnka2-font-cursor-misc-1.0.3.tar.bz2.drv
    

    ЖОПА. Переходити по автокомпліту до потрібного пакету тепер нереально.

  • …і ще багато-багато різних голімих приколів, котрі мене поки-що не чіпали.

Як висновок

Як висновок, я скажу, що система юзабельна в певних межах і цікава, в межах своїх унікальних властивостей. Як на робочу машину я би не ставив, але на домашню типового лінуксойда – то цілком навіть дуже непогано. Подивимся, чи зможу я на ній прожити до кінця літа, поставити xmonad, ATI-драйвери, wine та Windows-ігри. Якщо особливо серйозних проблем я з цим не отримаю, то значить WIN. Арівідерчі!

Written by danbst

Червень 24, 2012 at 09:34

Оприлюднено в Пости, Програмування

Tagged with ,

Inline Skates

with 2 comments

Коли людям кажуть про ролики, то перші як правило уявляють собі їх неначе заміну льодовим ковзанам.

А зі словом “роллер” у першу чергу асоціюють маленьку дитину, яка хоче літом покататись на льоду, але за відсутністю останнього їй доводиться перекочуватись по асфальту.

А ще, коли кажеш “я вчора катався на роликах” люди уявляють, ніби ти неспішно їздив навколо дому з друзями десь хвилин 30.

Мені шкода людей, котрі катаються на роликах за 400 і менше грн.

Ще бісить, коли люди ігнорують роллерспорт як спорт або взагалі як спортивне заняття.

Все це настільки пригнічує, що хочеться провести невеликий лікбез.


Швидкість

Ролики чудово втамовують спрагу до швидкості. Поєднайте ККД велосипеда з контролем при бігу – суміш є вибуховою! Особисто я розганявся до 60 км\год на спуску по Татарській, а в крейсерній по прямій стабільно тримаю 30-35 км\год. Це швидкість уже не дитяча, якщо враховувати ймовірність падіння на асфальт – шкіра стесується немов рубанком!

Відстань

Чого немає у ковзанах, так це свободи пересування. Обмеження бортиками. При катанні на роликах ви обмежені тільки наявністю асфальту. Візьміть місто з хорошим покриттям, наприклад Київ, підрахуйте його розміри та побачите, що на роликах (як і на велосипеді) місто можна перетнути за годину-дві. Пішки цю відстань можуть подолати тільки бувавші туристи, а на роликах навіть такі неспортивні люди як я отримують повну свободу пересування.

Свобода пересувань

До речі, про свободу. Ролики – це вам не велосипед, їх можна запихнути в рюкзак і перетворитись у пішохода =) Також роллери поки-що користуються недорбками у ПДД: дозволено як рух по тротуару так і по дорожному полотну (першій полосі і на крейсерній швидкості). У деяких супермаркетах навіть довзоляють їздити на роликах, і це фактично є признаком адекватності менеджерів (таке спостерігається у Сільпо та Великій Кишені).

Свобода подорожей

По таких великих містах як Київ також можна подорожувати. Якби я не почав кататись, так би і не довідався про паркову зону ВДНГ, Центральний ботсад, Парк Партизанської слави, парк Пушкіна та парк КПІ, ландшафтні парки Феофанію, Співоче поле та Пирогово, Маріїнський парк, лісову зону біля Міністерського, Пущі-Водиці та в Дубках.

Також завдяки численним поїздкам я тепер орієнтуюсь в центральній частині міста. Та чого тільки в центральній! Мною прокатано близько половини всіх вулиць Києва, я побував на кожному пагорбі, об’їздив навіть кілька виїздів з міста, переїхав усі мости, облазив більшу частину парків (он, навіть перечислив!), об’їздив незліченну кількість двориків(!!), котрі не входять у жодні стандартні екскурсії, навіть по залізній дорозі ходив на роликах -)

Ось кілька останніх маршрутів: 1, 2, 3, 4, 5

Ніч

Одним з досягнень свого життя вважаю нічні поїздки. В той час як мої однолітки проводять ночі по клюбах, мені був відкритий весь нічний Київ. Місяць, зорі, темне небо, неонові лампи та жовті придорожні ліхтарі – вся радість романтичного споглядання може бути доповнена раціональною складовою – відсутність машин та людей. Марафонські маршрути та високошвидісні спуски є неодмінним атрибутом нічних покатух.

Дуже приємно усвідомлювати, що хоча б щось ти робиш не як усі, і вдвічі приємніше, коли знаєш, що це не кожному дано. Нехай собі хтось і далі МРІЄ про нічні прогулянки, а я ж ними ЖИВУ!

Ось кілька останніх маршрутів нічних: 1, 2, 3, 4.

Зустріч сонця

Іноді я приїжджаю на оглядову точку, десь так о 5-6 ранку і помічаю людей, котрі прийшли зустріти сонце. Після того як воно встало, вони збираються та йдуть кудись деінде – додому, на роботу, поспати. Тоді я розумію – не я один люблю зустрічати новий день та робити спостереження “як же сцуко сонце швидко встає, от зараза!”

Як правило це поєднується з нічною, тому більшість роллерів волею чи неволею повинні любити ямакаськи (так у нас це називається). Хоча іноді збираються олдскул, цебто відомо тільки час та місце зустрічі і кожен добирається сам своїм ходом. Ось цих людей уже справді можна назвати фанами Сонця!

Спорт

Серед знайомих роллерів відрізняються люди, котрі намагаються бути кращими. Справді, вихід за межі льодової зони породив шість нових справді спортивних гілок: це слалом, спідскейтінг + даунхіл, агресив, слайди, стрибки та чаклуни. Кожен з них пов’язаний з фізичними або ментальними тренуваннями.

1. Зірка артистик-слалому – KSJ (Kim Sung Jin) – стрибає між конусами. Зверніть увагу на обертання на одному колесі(!), стрибки на одному колесі(!!) та зміну напрямку ноги при їзді на одному колесі(!!!). Один з небагатьох, хто вміє танцювати в такт музиці.

2. Якесь даунхіл відео – “відчуй себе машиною”

3. Яскравий приклад агресивного катання – повна відсутність страху та мізків!

4. Хорошо скомпонована підбірка слайдів від наших північних сусідів. Я так не можу =) але вчуся

5. Культура стрибків у Парижі. Зверніть увагу на бекфліп (сальто назад) і фейкі-720 (2 повних обороти спиною вперед) – це на даний момент топ-трюки. Рекордом висоти поки-що є 1.55 метра.

Чаклуни

Якщо коротко – це дитяча гра у заморозки на роликах. Якщо реально – це порівнювана з футболом та хокеєм виснажлива боротьба двух команд. Наразі гра визнається тільки в країнах СНГ, але цього достатньо щоб проводити міждержавні чемпіонати.

Ролики

Якщо не говорити про дуже вузькоспеціалізовані варіанти, то є кілька правил при підборі роликів. Це міцний шелл (зовнішня сторона ролика), по можливості виймаємий лайнер (внутрішня м’яка частина ролика), залізна рама (там де тримаються колеса), колеса з великою кількістю “м’яса” (поліуретанова складова) жорсткості 84А, розбірні підшипники з хорошою змазкою (якоюсь Літол-овою або заводською) та зручною геометрією бута (бажано, щоб була присутня бокова підтримка ноги та хороша фіксація стопи).

Один ролик важить від 1.5 до 2 кг.

Догляд за роликами

Так само як ковзани потрібно час від часу заточувати, так і за роликами потрібно доглядати. Після поїздок по воді потрібно промивати та перезмазувати підшипники. Після активних тренувань потрібно переставляти колеса (бо внутрішня сторона сильніше стирається ніж зовнішня) для рівномірного стирання. Після певного діаметру колеса краще змінити. Раз у пів-року ролики (або тільки лайнер) потрібно прати – а то запахи йдуть неприємні. Часто бувають поломки (наприклад, баклі), також вірогідною є ситуація загублення погано закручених вісьок та колес.

Роллери

У великих містах роллери утворюють субкультуру. Наприклад, в Києві кількість активних роллерів складає близько 300 людей. Ви скажете – “мало”? Ну, якщо отримати 300 друзів, просто одягнувши ролики на ноги для вас – це “мало”, тоді дивно чого ви читаєте цей пост =) Я так і не навчився відрізняти їхні риси, але мені подобається знаходитись у їх компанії: надійно, зручно, весело та приємно ) Люди то є завжди добре.

Падіння

Більша швидкість – серйозніші падіння. Вивихи рук, розтягнення зв’язок, переломи пальців, струси мозку – все трапляється. Проте найчастіше це синяки та обширні зсадини на колінах та кистях. Тому кожен, хто хоч раз на такому прогорів, при швидкому катанні одягає захист. Деякі навіть одягають шлеми, а один унікум навіть бордерську “черепашку”! Роллерспорт – екстремальний спорт, хоча й відносно безпечний (чим і приваблює людей).


Ну що ж, основну частину розповів, нероллерам більше знати і не потрібно. Хотілось би, щоб люди на нас дивились не як на психів, а як на нормальних психів. І щоб розуміли серйозність даного заняття. Думаю, ще років 5-7 будемо тероризувати Київ, а потім уже люди звикнуть =)

Ось так.

Written by danbst

Травень 16, 2012 at 00:55

Оприлюднено в 1, Пости

Інший Інтернет

with 3 comments

Чи такого результату прагнули творці Інтернету? Де довгоочікувана семантична павутина? Чому тільки Гугл знає що і де лежить? Навіщо XML у якості бази (попри усю свою збитковість)? Хто сказав, що JavaScript повинен бути стандартом де-факто (попри усю свою хакнутість)? Хто сказав, що на RFC постять тільки хороші ідеї?

Ці та подібні питання мене бентежать уже давно, і вихід я бачу тільки один (якщо ви мене знаєте, то здогадатись не важко) – свій Інтернет.

Свій Інтернет

Разом з тим я багато не хочу.

Всього-лиш розділити дані (пригодні для семантичних зв’язків) (котрі власне і є КОНТЕНТОМ) і сайти (котрі насправді є графічними інтерфейсами “програм”).

Щось типу такого: site://… буде віддавати бінарник програми, котра власне і займається відмальовкою сайту у браузері, а doc://… буде віддавати конкретний шматок контенту, заданого через URI.

Цим самим буде об’єднано JavaScript, CSS і верстка HTML у суцільну нерозривну платформу. Вони ж бо один без одного існують слабо, але разом з тим мають добру модульність. Згодом у цій зв’язці можна буде замінити поганий інструмент на хороший, що призведе тільки до підвищення якості наданих сервісів.

А всі “текстові” та семантично зв’язані документи будуть спокійно хоститись на URL-ах зовсім інших типів у базовій розмітці (той же HTML) або у будь-якому іншому контент-форматі (PDF, PNG, FLV, TEX), причому теги будуть закодовані у самому URL (наприклад, doc://mysite.ua/video/recentvideo/vd01.flv – тут video та recentvideo виступають як теги). І не будуть залежати від стилів та джаваскриптів (популярні елементи типу спойлерів або підсвітки коду можна стандартизувати, якщо буде буря протестів).

Ось так. Коментарі? Пропозиції? Уточнення? Питання аудиторії такого Інтернету, до-речі, не стоїть – ті, кому це потрібно, – знайдуться 😉

Written by danbst

Квітень 22, 2012 at 18:06

Оприлюднено в Пости, Програмування

Мої погляди на … кохання?

with one comment

Копаючись у старих файлах надибав на невідісланий лист мого авторства. Мене дещо шокував його вміст і я взнав про себе багато нового. Хоч це не прийнято (у хлопців, у всякому разі) опубліковувати тексти подібного вмісту ще за життя автора, я порушу традицію. Натомість, закрию зірочками всі точні дані і буду поводитись так, ніби я уже помер (іншими словами, коментувати не буду ні тут ні IRL).

***

Пишу тобі, бо не можу спати. Весь час перевіряю гугл, в надії … не знаю навіть,
на що сподіваюсь. Ти реальна, і навіть досягаєма, проте не хочу йти до тебе без
нічого.

Що мені в тобі так подобається? Перше і головне – зовнішність. Твої брови зводять
мене з розуму. Усміхнені очі немовби граються з моїми фантазіями. Косички з-під
бандани гармонічно доповнюють стиль. Веснянки ховають несправжню блідноту, а
губи … губи утворюють посмішку покраще моєї =). Взагалі так, мені подобається,
що ти красивіша від мене.

Коли тебе помічаю, відчуває таке відчуття, ніби злітаю. Це й справді досить
точне порівняння. Воно зникає, якщо я розмовляю з тобою, тоді я знову відчуваю
реальність і реальні проблеми/перешкоди. Єдине, що погано – всі думки захоплені
цим почуттям легкості від зустрічі, і я намагаюсь відчути її знову, перечитуючі
твої віртуальні думки. Трохи попускає, проте ти пишеш небагато, а отже
почуттєвий голод дає про себе знати дуже-дуже скоро.

Хоч відчуття і приємне, воно трошки дістає. Як уже згадував, достатньо з тобою
поспілкуватись, щоб перестати літати. У мене таке враження, що якраз в цьому і
проявляється кохання – прив’язка на відстані, свобода разом. Хоча може я щось
плутаю.

Я про тебе нічого не знаю. Гугл дає інформацію (ти не ховаєшся), проте вона
досить суха…

Звати: ***
Дата народження: ***, 22 роки
Навчання: ***
Адреса: ***
Робота: ***, програміст
Інтереси: ***
— Тут має бути купа посилань на фотографії… —
***

Якби мені дали цю картку, я б подумав – типова дівчина (дівчатам-програмістам
дивуватись перестав). Я б сказав, що люблю “родзинки” у людях, а твої гугл не
видає. Схиляюсь до думки, що у тебе їх немає і ти також шукаєш їх у інших людях.

У мене “родзинок” немає. Я змирився з своїм оточенням, не намагаюсь його
змінювати. У мене немає змісту наближатись до тебе, окрім як по банальним
причинам типу “дай води будь-ласка”. А щодо відчуття легкості – якщо його
ігнорувати, то воно пройде. На своєму досвіді переконався, що воно плинне.
Перестаєш відчувати його навіть на відстані. Невідомо тільки, скільки потрібно
часу.

А поки-що пишу сповідь. Без змісту, без лейтмотиву, сповідь у тимчасовому
коханні. Думаю, всім приємно таку отримати як лист, незалежно від сімейного
стану (до речі, не маю поняття, який він у тебе, для мене це неважливо).
Щоправда для підтримки гри не розкриваю свого імені. Незнаю, чи важко здогадатись
хто я. Важко прийняти це, саме тому ти опиняєшся у лещатах інтересів. Саме тут є
важливий момент – запам’ятати відчуття невизначеності. Воно зникне досить швидко,
проте може перегорнути сторінку в твоєму житті.

Полегшало. На дворі літо, подібних закоханостей буде ще багато (а скільки було,
навіть рахувати не берусь). Писати лист кожній буде напряжно, тому буде задіяно
комбо залізних методів – ігнор+забудь.

Written by danbst

Грудень 6, 2011 at 15:23

Оприлюднено в Пости