UProLa

Неокріпші думки

Archive for the ‘1’ Category

Про порядок

with one comment

Зараз я буду говорити доволі дивні і дещо очевидні речі, тож не викликайте в коментах, будь-ласка, капітана “О”, однак сприймайте інформацію критично.

Пошук

Однією з проблем у людському (конкретно, моєму) житті є пошук. Не НАЙважливіша, і навіть не критична. Однак занадто часто зустрічається, щоб її ігнорувати. Питання, котре спровокувало цей хід думок, було доволі невинне: “Як знайти лева в пустелі, якщо немає гелікоптера?”. Розширимо його тепер далі. Як знайти однодумців навколо себе, якщо навіть у всьому світі їх маленьке число? Як знайти дівчину, якщо ти асоціяльний? Як знайти цікаву книгу, якщо не знаєш що саме тебе цікавить? Як знайти кімнату в Києві, якщо тобі потрібна окрема квартира, ні з ким не ділити, дешева та з євроремонтом? Як знайти роботу на С++ на 1000$, якщо у тебе нульовий досвід роботи? Як знайти у собі сили вийти за межі комфорту, якщо й так все влаштовує? Як знайти найкращу політичну партію, якщо всі вони по дефолту однаково погані?

І що цікаво, жодна з проблем пошуку не є перешкодою для (мого) щасливого життя (хоча бувають і серйозні проблеми пошуку, не сперечаюсь). Тобто, невирішені проблеми пошуку – це всього-лиш примарні можливості, а не відкати існуючого. Але я все-таки називаю їх “проблемами”, бо ці питання катують моє Его і дають причину сумніватись у моїх здібностях до “життя”. А тут вже пахне суїцидом, чи не так? =)

Порядок

Одним з найвідоміших алгоритмів пошуку є так-званий “бінарний пошук”. Для того щоб він спрацював, потрібно або наявність відсортованого масиву ключів, або наявність додаткового бінарного дерева пошуку ключів. Якщо такої додаткової структури немає, то доводиться використовувати пошук типу “повний перебір” або “метод випадкового вибору елементу”, з падінням швикдості пошуку на порядки. З цього незамислуватого факту ми можемо видерти наступну інформацію: пошук в організованому середовищі (даних) має більше шансів бути успішним і швидким, ніж пошук в неорганізованому середовищі (даних).

Оскільки я люблю сильно узагальнювати, то останню фразу я переінакшив на свій лад: якщо виконати глобальну організацію існуючої інформації та розробити правильний та швидкий алгоритм доступу до цієї організованої інформації, то це буде краще, ніж залишити все в неорганізованому стані. Власне, це і є та ідеологічна основа Істини, Прогресу та Порядку, про котрі я писав у “пробудженні”. І також зрозуміло, чому Еліта являється сектою – бо у Еліти ця фраза піднята до апофеозу абсурду: людина існує або створена тільки для того, щоб робити навколо себе Порядок.

Порядок в голові

Абзацом вище я визначив мету Еліти як “апофеоз абсурду”. Виходить, я сам собі протирічу і висуваю одначасно абсолютно протилежні думки (“порядок” – “абсурд”). А якщо я протирічу, то дуже вірогідно що я приймаю неправильне рішення. Підемо далі – з чого це я взяв, що я приймаю правильні рішення? З якого це дива моя думка повинна впливати на світ? (Або навіть радикальний варіянт – якого хєра я повинен виконувати свої бажання, примхи, захцянки та обов’язки?) Безлад у голові – ось як це називається, і всі прийняті рішення та висказані думки в період “безладу” будуть, ймовірно, безглуздими та неправильними.

Тому, якщо тобі важливо зменшити кількість неправильних рішень (навіть якщо ти не можеш перевірити рішення на “правильність”), то достатньо робити їх у стані “порядку в голові”. А оскільки рішення приймаються доволі часто, то бажано не виходити з цього стану. Як досягається порядок в голові? Дуже просто. Зберігати в голові тільки впорядковану інформацію, відповідно до неї формувати свої думки. А як отримати цю впорядковану інформацію? Ну як же, попросити у Еліти, жреців Порядку!

Істина

Доволі специфічною і цікавою властивістю порядку є консистентність та однорідність. А оскільки брехня по визначенню не може бути консистентною, значить брехня до порядку не відноситься. Відповідно, неправдивість та брехливість не можуть бути властивостями впорядкованої інформації.

А отже, ми можемо тепер сформулювати термін “впорядкованість” у більш-менш зрозумілому вигляді: порядок – це стан інформації та речей, в якому інформація є істинною (правдивою) та пошук відбувається швидше, ніж в будь-якому іншому стані.

Післяслово

Я думаю, викладена вище думка має право на процвітання хоча б тому, що весь світ уже рухається в напрямку порядку, а після Ніцше з’явилось дуже багато підтверджень, що порядок в голові можна виділити як окрему сутність. Також, на рахунок питань у розділі про пошук – усі вони наразі акутальні та “життєві”. Для їх вирішення я не зможу використати ні Еліту (бо її немає), ні Порядок (бо його ніхто ще не створив), ні порядок в голові. Хоча брешу, стан “порядку в голові” можна плекати в собі прямо уже, і він справді допомагає не втрачати розум у нашому жорстокому світі (до-речі, завидую тим прагматикам, у котрих він в голові з дитинства). Ось.

Advertisements

Written by danbst

Листопад 14, 2012 at 18:58

Оприлюднено в 1, Пости

Inline Skates

with 2 comments

Коли людям кажуть про ролики, то перші як правило уявляють собі їх неначе заміну льодовим ковзанам.

А зі словом “роллер” у першу чергу асоціюють маленьку дитину, яка хоче літом покататись на льоду, але за відсутністю останнього їй доводиться перекочуватись по асфальту.

А ще, коли кажеш “я вчора катався на роликах” люди уявляють, ніби ти неспішно їздив навколо дому з друзями десь хвилин 30.

Мені шкода людей, котрі катаються на роликах за 400 і менше грн.

Ще бісить, коли люди ігнорують роллерспорт як спорт або взагалі як спортивне заняття.

Все це настільки пригнічує, що хочеться провести невеликий лікбез.


Швидкість

Ролики чудово втамовують спрагу до швидкості. Поєднайте ККД велосипеда з контролем при бігу – суміш є вибуховою! Особисто я розганявся до 60 км\год на спуску по Татарській, а в крейсерній по прямій стабільно тримаю 30-35 км\год. Це швидкість уже не дитяча, якщо враховувати ймовірність падіння на асфальт – шкіра стесується немов рубанком!

Відстань

Чого немає у ковзанах, так це свободи пересування. Обмеження бортиками. При катанні на роликах ви обмежені тільки наявністю асфальту. Візьміть місто з хорошим покриттям, наприклад Київ, підрахуйте його розміри та побачите, що на роликах (як і на велосипеді) місто можна перетнути за годину-дві. Пішки цю відстань можуть подолати тільки бувавші туристи, а на роликах навіть такі неспортивні люди як я отримують повну свободу пересування.

Свобода пересувань

До речі, про свободу. Ролики – це вам не велосипед, їх можна запихнути в рюкзак і перетворитись у пішохода =) Також роллери поки-що користуються недорбками у ПДД: дозволено як рух по тротуару так і по дорожному полотну (першій полосі і на крейсерній швидкості). У деяких супермаркетах навіть довзоляють їздити на роликах, і це фактично є признаком адекватності менеджерів (таке спостерігається у Сільпо та Великій Кишені).

Свобода подорожей

По таких великих містах як Київ також можна подорожувати. Якби я не почав кататись, так би і не довідався про паркову зону ВДНГ, Центральний ботсад, Парк Партизанської слави, парк Пушкіна та парк КПІ, ландшафтні парки Феофанію, Співоче поле та Пирогово, Маріїнський парк, лісову зону біля Міністерського, Пущі-Водиці та в Дубках.

Також завдяки численним поїздкам я тепер орієнтуюсь в центральній частині міста. Та чого тільки в центральній! Мною прокатано близько половини всіх вулиць Києва, я побував на кожному пагорбі, об’їздив навіть кілька виїздів з міста, переїхав усі мости, облазив більшу частину парків (он, навіть перечислив!), об’їздив незліченну кількість двориків(!!), котрі не входять у жодні стандартні екскурсії, навіть по залізній дорозі ходив на роликах -)

Ось кілька останніх маршрутів: 1, 2, 3, 4, 5

Ніч

Одним з досягнень свого життя вважаю нічні поїздки. В той час як мої однолітки проводять ночі по клюбах, мені був відкритий весь нічний Київ. Місяць, зорі, темне небо, неонові лампи та жовті придорожні ліхтарі – вся радість романтичного споглядання може бути доповнена раціональною складовою – відсутність машин та людей. Марафонські маршрути та високошвидісні спуски є неодмінним атрибутом нічних покатух.

Дуже приємно усвідомлювати, що хоча б щось ти робиш не як усі, і вдвічі приємніше, коли знаєш, що це не кожному дано. Нехай собі хтось і далі МРІЄ про нічні прогулянки, а я ж ними ЖИВУ!

Ось кілька останніх маршрутів нічних: 1, 2, 3, 4.

Зустріч сонця

Іноді я приїжджаю на оглядову точку, десь так о 5-6 ранку і помічаю людей, котрі прийшли зустріти сонце. Після того як воно встало, вони збираються та йдуть кудись деінде – додому, на роботу, поспати. Тоді я розумію – не я один люблю зустрічати новий день та робити спостереження “як же сцуко сонце швидко встає, от зараза!”

Як правило це поєднується з нічною, тому більшість роллерів волею чи неволею повинні любити ямакаськи (так у нас це називається). Хоча іноді збираються олдскул, цебто відомо тільки час та місце зустрічі і кожен добирається сам своїм ходом. Ось цих людей уже справді можна назвати фанами Сонця!

Спорт

Серед знайомих роллерів відрізняються люди, котрі намагаються бути кращими. Справді, вихід за межі льодової зони породив шість нових справді спортивних гілок: це слалом, спідскейтінг + даунхіл, агресив, слайди, стрибки та чаклуни. Кожен з них пов’язаний з фізичними або ментальними тренуваннями.

1. Зірка артистик-слалому – KSJ (Kim Sung Jin) – стрибає між конусами. Зверніть увагу на обертання на одному колесі(!), стрибки на одному колесі(!!) та зміну напрямку ноги при їзді на одному колесі(!!!). Один з небагатьох, хто вміє танцювати в такт музиці.

2. Якесь даунхіл відео – “відчуй себе машиною”

3. Яскравий приклад агресивного катання – повна відсутність страху та мізків!

4. Хорошо скомпонована підбірка слайдів від наших північних сусідів. Я так не можу =) але вчуся

5. Культура стрибків у Парижі. Зверніть увагу на бекфліп (сальто назад) і фейкі-720 (2 повних обороти спиною вперед) – це на даний момент топ-трюки. Рекордом висоти поки-що є 1.55 метра.

Чаклуни

Якщо коротко – це дитяча гра у заморозки на роликах. Якщо реально – це порівнювана з футболом та хокеєм виснажлива боротьба двух команд. Наразі гра визнається тільки в країнах СНГ, але цього достатньо щоб проводити міждержавні чемпіонати.

Ролики

Якщо не говорити про дуже вузькоспеціалізовані варіанти, то є кілька правил при підборі роликів. Це міцний шелл (зовнішня сторона ролика), по можливості виймаємий лайнер (внутрішня м’яка частина ролика), залізна рама (там де тримаються колеса), колеса з великою кількістю “м’яса” (поліуретанова складова) жорсткості 84А, розбірні підшипники з хорошою змазкою (якоюсь Літол-овою або заводською) та зручною геометрією бута (бажано, щоб була присутня бокова підтримка ноги та хороша фіксація стопи).

Один ролик важить від 1.5 до 2 кг.

Догляд за роликами

Так само як ковзани потрібно час від часу заточувати, так і за роликами потрібно доглядати. Після поїздок по воді потрібно промивати та перезмазувати підшипники. Після активних тренувань потрібно переставляти колеса (бо внутрішня сторона сильніше стирається ніж зовнішня) для рівномірного стирання. Після певного діаметру колеса краще змінити. Раз у пів-року ролики (або тільки лайнер) потрібно прати – а то запахи йдуть неприємні. Часто бувають поломки (наприклад, баклі), також вірогідною є ситуація загублення погано закручених вісьок та колес.

Роллери

У великих містах роллери утворюють субкультуру. Наприклад, в Києві кількість активних роллерів складає близько 300 людей. Ви скажете – “мало”? Ну, якщо отримати 300 друзів, просто одягнувши ролики на ноги для вас – це “мало”, тоді дивно чого ви читаєте цей пост =) Я так і не навчився відрізняти їхні риси, але мені подобається знаходитись у їх компанії: надійно, зручно, весело та приємно ) Люди то є завжди добре.

Падіння

Більша швидкість – серйозніші падіння. Вивихи рук, розтягнення зв’язок, переломи пальців, струси мозку – все трапляється. Проте найчастіше це синяки та обширні зсадини на колінах та кистях. Тому кожен, хто хоч раз на такому прогорів, при швидкому катанні одягає захист. Деякі навіть одягають шлеми, а один унікум навіть бордерську “черепашку”! Роллерспорт – екстремальний спорт, хоча й відносно безпечний (чим і приваблює людей).


Ну що ж, основну частину розповів, нероллерам більше знати і не потрібно. Хотілось би, щоб люди на нас дивились не як на психів, а як на нормальних психів. І щоб розуміли серйозність даного заняття. Думаю, ще років 5-7 будемо тероризувати Київ, а потім уже люди звикнуть =)

Ось так.

Written by danbst

Травень 16, 2012 at 00:55

Оприлюднено в 1, Пости

Випадково знайшов у завалах записів дворічної давності…

with 2 comments

Заповнював я анкету для прийому на роботу і зрозумів, що я – ніхто для роботодавця. В поле “Професійні навчики” не знаю, що вписати – знаю багато, проте професійно – нічого. В поле про зарплату я взагалі не знаю, що писати, поки що не можу себе оцінити і разом з тим боюсь помилитись при оцінці.

“Если бы вы могли выбирать себе работу или дело по душе, не будучи ограниченными никакими рамками, что бы Вы выбрали?” – Мені дууже хотілось написати “нічого не вибрав би”, що знову підтверджує мою нелюдскість.

“В чем по вашему мнению заключается профессионализм в работе на которую Вы претендуете?” – Звідки я знаю, що важливе при написанні запитів до БД? Це, власне, показує, що і про БД я особливо нічого не знаю.

“В какой «зоне жизни» Вы считаете себя наиболее реализованным?
(личная жизнь; семья,/дети; друзья / общественная деятельность; работа/ карьера; здоровье; образование / самообразование)” – капець. Виявилось в ніякій з перечислених. Знову я не людина.

Тоді ж і взнав, що англійську я знаю досить посередньо – читати щось зможу, але говорити і писати – не в цьому житті. А розхвалений на олімпіадах мій французький забув ПОВНІСТЮ!

Середній бал – 3.6-3.8 . З однієї сторони, бали не показник знань, з іншої – показник лінивості та намагання протидіяти (або шукати прогалини у) системі. Роботодавцю не потрібен такий робітник.


А що власне потрібно роботодавцю? а) Щоб працівник мав конкретний напрям на спеціальність (в моєму випадку – БД); б) щоб оцінював свої сили по заслугам, а не рандомізовано; в) щоб шарив ін. мови ДОБРЕ і міг це довести у будь-який момент; г) щоб мав можливість довести свою працелюбність, працеготовність і працеможливість.

Я підпадаю тільки під пункт “працеможливість”, і то, це навіть не факт, а припущення.

Проблема в тому, що у мене немає спеціалізації. Є відривочні знання, які не годятся ні окремо ні в цілому. І вибравши якийсь напрям я потім, мабуть, все життя буду себе картати, що ось такий я дебіл, треба було вибирати зовсім інше.

Хоча імовірніший такий варіант – мене буде мучити совість, що на вибір неправильного варіанту повпливала недосконала система, на яку я не зміг навести вчасних змін. Якби я встиг змінити систему, то тоді зміг би (за допомогою системи) правильно вибрати спецальність.


В зв”язку з цим можу зробити висновок – я частково не людина, і думки у мене іноді не людські. Тому при читанні деяких моїх постів згадуйте дану річ і враховуйте її в своїх коментарях.

Якщо комусь мої думки здаються неправильними, згадуємо слова Тарасова – треба вийти за межі життя, щоб побачити мету. Треба вийти за грані розуму, щоб зрозуміти ідею.(пафосно, але що поробиш)

22 квітня 2010 р.

Written by danbst

Квітень 15, 2012 at 19:40

Оприлюднено в 1

Клавіатура

with one comment

У мене на клаві перестали працювати деякі клавіші.

Це 8 клавіш верхнього буквенного ряду: “q w e r h u i o”, клавіші цифрової субклави 7 8 9 і клавіші Скроллок, Pause/Break. По хорошому варто би прочистити клаву або купити нову (вони ж бо дешеві), але я знайшов інше, хитре рішення.

xmodmap

За допомогою xmodmap поправляю поточну карту клавіш так, щоб непрацюючі клавіші можна було вводити рядом нижче з затиснутим Альтом:

keycode 108  = Mode_switch

keycode  38 = a A q Q
keycode  39 = s S w W
keycode  40 = d D e E
keycode  41 = f F r R

keycode  44 = j J u U
keycode  45 = k K i I
keycode  46 = l L o O
keycode  47 = semicolon colon p P

Тобто, перемикання розкладки на англ я виконую так:

                echo "Changing to US...";
                setxkbmap us ;
                xmodmap ~/myconf/xmodmap-us
                xset -led named "Scroll Lock"

Інші розкладки

Виявилось, не все так просто, і для кожної мови потрібно визначати свій файл модифікацій. Для укр він виглядає страшненько, ось так:

keycode 108  = Mode_switch

keycode  38 = Cyrillic_ef Cyrillic_EF Cyrillic_shorti Cyrillic_SHORTI
keycode  39 = Ukrainian_i Ukrainian_I Cyrillic_tse Cyrillic_TSE
keycode  40 = Cyrillic_ve Cyrillic_VE Cyrillic_u Cyrillic_U
keycode  41 = Cyrillic_a Cyrillic_A Cyrillic_ka Cyrillic_KA

keycode  44 = Cyrillic_o Cyrillic_O Cyrillic_ghe Cyrillic_GHE
keycode  45 = Cyrillic_el Cyrillic_EL Cyrillic_sha Cyrillic_SHA
keycode  46 = Cyrillic_de Cyrillic_DE Cyrillic_shcha Cyrillic_SHCHA
keycode  47 = Cyrillic_zhe Cyrillic_ZHE Cyrillic_ze Cyrillic_ZE

P/s/

До даного логічного і простого рішення проблеми з клавою я дійшов не одразу. Спершу я займався копіюванням невистачаючих буквів з ману (команду man man я був спроможний ввести без верхнього ряду). Це мені досить швидко набридло і я поставив з AUR клаву onboard. Hа превеликий жаль, її назва починається на букву О, а отже мені все-рівно доводилось копіювати її звідкись. Щоправда, ні код, ні текст екранною клавою особливо не попишеш… Ще й стабільно забирало місце на робочому столі.

З невирішених проблем – наявність “поганої” букви в паролі на комп. (тимчасово passwd проблему вирішив). Ще одна серйозна проблема – xmodmap впливає тільки на ікси. Спроба щось написати в agetty коснолі призведе тільки до матів.

Written by danbst

Серпень 2, 2011 at 23:15

Оприлюднено в 1

Tagged with , , ,

Open “Diploma” Source

with 8 comments

Якось так сталось, що мене заставили зробили курсову роботу під назвою “диплом”. Ну і якось непомітно так сталось, що я її зробив, причому вчасно, і навіть отримав наукове звання бакалавра з системної інженерії за спеціальністю (чомусь замазано коректором. Ну і комісія, ніби дорослі люди, а з заліковки розмальовку зробили…).

Перед захистом мене попросили (вірніше, висунули прохання, від якого неможливо відмовитись) скинути електронну версію диплому з флешки у їх базу даних. Я спитав навіщо – вони проганяють всі дипломи через програму-розпізнавач дублікатів. Це одна з проблем з дипломами, здають шопопало, комісія в ауті завжди, а виявляти шопопало треба. Ну, на превеликий жаль, їх програма не вміє парсити PDF. Я їм співчуваю, чесно.

Ну власне не проти їм допомогти. Я викладу на файлопомийку дипломку у більш текстовому вигляді, щоб програмка змогла пропарсити і відсіяти в майбутньому дублі.

Й так, диплом:

Ну і, враховуючи популярність посту “Титулка диплому”, варто розписати, як скомпонувати, поправити і здати мій диплом в іншому вузі.

  1. Качаємо tex (texlive), texlive-langcyrillic, lyx, eskdx (уже включено для debian-дистрибутивів), читаємо відповідні пости, ставимо все, налаштовуємо, компонуємо, дивимось, чи працює це добро. Всього доведеться зкачати метрів 700
  2. svn checkout http://danbst-sources.googlecode.com/svn/trunk/ danbst-sources-read-only
  3. Відкриваємо (уже) нашу дипломку, правимо по смаку преамбулу, генеруємо бінарник, ps або pdf в залежності від орієнтації
  4. Прослідковуємо наявність усіх компонентів пояснювальної записки, порівнюючи посимвольно з еталонним бінарним представленням, вкладеним у проект
  5. Відкриваємо презентацію, змінюємо призвіще, викидуємо слайд “демонстрація”, відновлюємо у правах останні 5 слайдів (як показав досвід, між якісним проте незрозумілим і рекламою судді вибирають рекламу…)
  6. По бажанню додаємо/викидуємо сторінки, водичку, картинки, …
  7. Зшиваємо і здаємо. Я зшив і здав, тому вважаю цю операцію здійснЕнною

Пара слів по коду
– Основний файл написаний на AVR assembler, нехай вам і здається, що в ньому є Python-вставки
– Компіляція дворівнева – перший раз компілюємо (генеруємо) утилітою (просто запускаємо) macroasm.py, другий раз компілюється асемблером avra.
– testing.py містить робочі приклади на Forth. Останній приклад неробочий, хоч я шено і сказав що він робочий
– вивчаємо код на предмет багів (або робимо будь-який інший маразм з кодом). Рекомендую подивитись Пайтон-вставки в асемблерний код. ТАК писати не треба!!!

"\n".join(["\t\t.dw {0}".format(iif(wordDictHasKey(x),lambda:FUNCS["rammap"](wordDictF(x)),lambda:x)()) for x in eval(text).split()])

Written by danbst

Червень 16, 2011 at 23:38

Оприлюднено в 1

Вибачте мою іспанську

with 2 comments

Чудесний словник, з якого можна почати вчити іспанську мову – http://en.wikipedia.org/wiki/Joder.

І схожий лікбез для любителів Есперанто!

Written by danbst

Лютий 21, 2011 at 01:01

Оприлюднено в 1

Avatar / Аватар [2009]. Матеріали по фільму

with 6 comments

фанатам фільму присвячується

Вперше за кілька років я півдня відходив після фільму. Вперше за багато років я захотів залишитись в чужому видуманому світі. І вперше в житті я відчув “атмосферу” картини – немалу роль в цьому зіграло 3D. Тепер я свято вірю, що це прорив у сучасних технологіях, епічне явище в сучасному кінематографі. Ніякі там 2012 або Трансформери не перевершать по епічності дане диво Кемерона.

Ну і як маньяк, обов”язково сходжу в I-MAX переглянути фільм другий раз (перший раз дивився в Dolby Digital 3D). А зараз я вирішив зібрати побільше матеріалів по фільму та по процесу зйомки.

Що хотілось би додати свого?

Нічого! Все уже розписано по рецензіям, вікіпедіям та іншим інтернетам. Знайомство варто розпочати з Вікіпедії, оскільки там немає оцінювання, тільки об”єктивні факти.
Російська Вікі про Аватар

Для создания мира Аватара понадобилось более петабайта (1024 терабайта) цифрового дискового пространства для хранения всех компьютерно-графических активов фильма (растений и животных, насекомых, скал, гор и облаков и т. д.). Для сравнения, при работе над фильмом Титаник понадобилось всего 2 терабайта для создания (и затопления) корабля и тысяч пассажиров. Это примерно 1/500 доля объема, использованного для хранения материалов к картине Аватар.[36]

Чи не диво, цей світ Аватара?
English Wiki about Avatar(2009)

Estimates put the cost of the film at about $280 million – $310 million to produce and an estimated $150 million for marketing, noting that about $30 million in tax credits will lessen the financial impact on the studio and its financiers.

Worldwide, the film grossed an estimated $232,180,000 on its opening weekend, the ninth-largest opening-weekend gross of all time, and the largest for a non-franchise, non-sequel and original film.

After 10 days of being released, Avatar has come to gross $212,268,000 domestically and $402,900,000 internationally, with a worldwide total of $615,168,000 [28.12.09].Before its release, various film critics and fan communities predicted the film would be a significant disappointment at the box office, much like had been thought of Cameron’s previous film Titanic (though it later became the highest-grossing film of all time, unadjusted for inflation)

Що мені подобається в маштабних фільмах – режисер має відвагу викинути 200 000 000$ +-100 лмн$, в надії потім заробити 600 млн…
Триста лямів…………
Ось замітка про маркетинг фільму – Аватар с позиции маркетинга. Чи є тепер питання, куди ділось 150 млн баксів?

Шпалери

Раніше для поринання у видуманий світ люди читали книги. Тому зараз вважається, що дивитись фільм задля поринання у чиїсь мрії – це низько, побудований в уяві людини світ повинен бути найкращий. Я з цим погоджувався… але тільки (ви вже здогадались мабуть) до Аватара. Тривимірний світ, побачений власними очима, перевершує своєю красою багато-багато описових пейзажів в різних книгах. Разом з тим, якщо дивитись на цей світ в 2D всі ілюзії зникають, ти бачиш перед собою плоский екран (великий або монітор):

Я бачив дивний сон. Немов передо мною безмовна та пуста і дика площина….

чи як там. Коротше, взагалі не ті враження. Але монітори у нас покищо пласкі, тому без звичних джпег картинок не обійтись.
Даю посилання на картинки і шпалери на фільмійську тематику. Вибачте, що на депозиті. 40мб. Більшість з них використовую на даній сторінці.
Картинки в основному хороші, з оффсайту, є скріни з гри, є арт-концепти.
http://depositfiles.com/ru/files/mx2n0el6c
Ось ще непоганий веб-архівчик якісних фоток (сайт, до-речі, присвячений фільму)

Книга

Звісно, я не буду читати книгу “Аватар. В пошуках таємниці Ейви” чи подібні. Як взагалі можна читати книгу по фільму з таким, вибачте, попсовим сюжетом?
Але є на даний момент арт-книга “The Art of Avatar: James Cameron’s Epic Adventure”, вміст якої може бути цікавим фанатам.
(На жаль книгу в інеті дістати не вийшло, але ось стаття яка дає далеко не поверхове знання про наповнення)
Ось ще одна книга, в якій більше символів ніж малюнків – Avatar: A Confidential Report on the Biological and Social History of Pandora. До-речі, тут видно, що у На”ві чотири пальці, а не п”ять.(Аааа – вони мислять HEX арифметикою! От щасливчики…)

Нейтірі

Коли вперше побачив трейлер Аватару, подумав – ну як можна можна було придумати таку уродливу рожу для дівчини-аборигенки-інопланетянки? Навіть вважав що не буду дивитись фільм, бо в ньому такі мерзенні сині створіння. Але маркетинг Кемерона взяв гору і тепер трошки фанатію (трошки) від різних пікч з нею. Немалу роль в ставленні до головних створінь Пандори зіграли статті та мувіки по створенню анімації персонажів. Оскільки я трошки пов”язаний з компами і колись навіть пробував зробити скелетну анімацію, то ЧУДОВО розумію наскільки колосальну роботу проробили аніматори і прогери. Сама ідея того, що на екрані ми бачимо намальованого персонажа з реальною анімацією обличчя (тобто з мімкою справжнього актора) вганяє в ступор.
Благо дівчина-аборигенка не настільки страшна як Алекс з другої халви….

Нейтири, Нейтири, Нейтири….. по-моему просто мужики запали на бабу! причем на синюю! ходит голая весь фильм, вот мужская часть населения и ахнула.. Примитив!!! что касается любовной линии. у этой Нейтири обычный синдром так называемой “сиделки”! а потом еще и секс случился – тут же грех не влюбиться… а в итоге еще Джейк приезжает на крутой “тачке”, на которой до этого приезжал только ее пра-пра-пра-пра-прадед – ну тут естественно всё простишь-забудешь! По-моему всё очень банально…

Правильно все підмічено =)



Угадайте, хто це )

Кадр мабуть не найвдаліший, але HD версія фільму ще не вийшла, тому нема звідки скріншотити нормально.
No comments 🙂. Ну і ще трошки про неї.
Лоу-рез Яндекс-пікчі. Гугл-пікчі

Саундтреки

Весь цей пост я пишу слухаючи зациклено OST:Avatar. Досить мотивує ) І навіть приносить певною мірою задоволення. Щоправда музичку не назвати геніальною, зате вона атмосферна.
Avatar – VA Soundtrack, 192 kpbs, 12 tracks, 80 min
Пісні також уже ВКонтакті

Making of

Ну тут уже можна розписатись, це чудо сучасності достойне найвищих похвал від усіх 3D-шників, аніматорів, художників, прогерів і тому подібних video-related persons. А також, якщо згадати про 5 петабайт місця на всі модельки, то і сисадмінів.

Кемерон

Кемерон рулить. Згадайте його кращі фільми – Термінатор, Термніатор 2, Чужі, Безодня, Титанік. Та кожен з цих фільмів (крім Безодні можливо) став класикою кіно! Не дивно, що Кемерону не просто “опускатись нижче по рівню”. Він повинен був придумати щось нове, щоб про нього знову згадали і знову про нього говорили. Як сказано в одній з статтей, Кемерон просто казав, що він хотів би бачити в фільмі – а інші просто виконували бажання – виконували революцію. Поважаю його, як режисера. Без нього, без його ідей фільм би вийшов черговим трешом. І ще важливий момент. Кемерон придував фільм від початку до кінця і жив з ним близько 15 років. Приблизно така ж історія сталось і з Джорджем Лукасом, що наводить на думки…
Джеффрі Катценберг, Джеймс Кемерон, Стівен Спілберг

Модельки, текстурки, MoCap, 3D та інші посилання

  • Ось хто робив модельки, текстурки та анімашки для Аватару – WETA Digital (ух, у них і скіли потрібні для роботи), ILM від LucasFilm
  • Хороша стаття, не дарма на вікі є посилання на неї – “Аватар” – придумывая мир
  • Рекомендована стаття по технологічним аспектам фільму – «Аватар» – как создавался фильм Ч.1
  • Рекомендована стаття по технологічним аспектам фільму – «Аватар» – как создавался фильм Ч.2
  • “Аватар” – искусство motion capture – мало слів, одне відео. MoCap у дії. Джеймс і Ко – молодці, аплодую!
  • Інтервью з одним з створювачів образу На’ві – Avatar Concept Designer Reveals the Secrets of the Na’Vi

    3D

    Не зовсім про Аватар, але про технології.

    • Dolby 3D (Dolby 3D Digital Cinema) – один з підвидів англіфу, але основане на інших роподіленнях довжин хвиль. Завдяки окулярам ліве око бачить червоний колір однієї довжини хвилі, а праве – трошки іншої. Тому і виходить, що один колір можна направити на обидва ока (на відміну від анагліфу).
    • RealD – по словам вікі, найпопулярніший підвид 3D зображення. При виводі використовується одна камера, в якій постійно чередуються кадри – для лівого та правого ока. Мало того, кожен кадр поляризується – по круговій поляризації (а ми вчили це по фізиці, хехе), тому голову можна крутити як хочеш (на відміну від I-MAX).
    • I-MAX – принцип той же, що і у RealD, тільки використовується лінійна поляризація. Крім 3Д варто відмітити екстрапотужний проектор, величезний срібний екран, збільшена у 3 рази площа кадру – якість суперова.
    • Анагліфи – звичні уже нам червоно-сині картинки. Цим методом зроблено 3Д в грі King’s Bounty: Принцесса в доспехах
    • Автостереограми – це коли треба дивитись у цятковану строкату беззмістовну картинку, “розсувати очі” і бачити на фоні цієї строкатої картинки 3д об”єкт.
    • Чередування кадрів – даним методом зроблено 3Д в грі Аватар (там присутній також анагліфічний режим)
    • Голографія – уух, не скоро ще ми зможем це використовувати в повсякденності
    • 3Д проекція – найбільш реально до тих голографій, які показані в Аватарі у землян. (До речі, помітили що у землян навіть відео на лаптопах тривимірне???)

    Хто не дивився фільм у 3D – можна сказати, пропустив найважливішу кіноподію останніх п”яти років.

    ЗІ. Я навмисно не пишу про сам світ Пандори, сюжет і тп – мені це не цікаво, крім того нефанати такого неприймуть взагалі.

    Ну ось, можна і закінчувати постик. Дякую, якщо ви його прочитали ) Буду щасливий, якщо він відкриє вам очі (пофік на що саме))

Written by danbst

Грудень 29, 2009 at 02:33